Поділи Речі Посполитої

Поділи Речі Посполитої і входження Правобережної України до складу Російської імперії

У зв’язку із
занепадом Речі Посполитої у другій половині XVIII ст., сусідні країни –
Росія, Прусія та Австрія – вирішили скористатися таким становищем. Вони
планувати розділити Польщу, тим самим розширити свої володіння за її рахунок.

Причини поділу
Речі Посполитої:

• політична анархія в країні, яка була
  спричинена боротьбою за владу різних шляхетських угруповань;
• втручання
  іноземних держав у внутрішні справи Польщі;
• розорення країни
  внаслідок постійних повстань, війн зі Швецією та Росією.

Ініціатором
поділу Польщі був прусський імператор Фрідріх II, який залучив до цієї акції Австрію та Росію. Всього було здійснено 3
поділи Речі Посполитої.

I поділ Речі
Посполитої (1772 р.)

II поділ Речі Посполитої (1793 р.)

III поділ Речі
Посполитої (1795 р.)

В результаті
трьох поділів Польська держава перестала існувати.

Таким, чином, під
владою Російської імперії опинилися всі українські землі Правобережжя, за
винятком Галичини, Буковини й Закарпаття, які перебували у складі Австрійської
імперії.

Протягом 90-х років XVIII ст. на Правобережжі були поширені
загальноімперські адміністративні органи та установи. На цих землях почали
діяти намісницькі, а згодом губернські правління, царські судові органи тощо.
Становище народних мас, практично не змінилось. Вони, як і раніше, мусили відробляти
панщину у маєтках феодалів та сплачували численні державні податки.

• державною мовою
  стала російська;
• діяв третій Литовський статут 1588 р.;
• землі католицької
  церкви були конфісковано і передано російському дворянству.