Технократичні концепції держави

Технократичні концепції держави

Технократичні концепції – сукупність ідей, поглядів і методологічних засад, на яких вони ґрунтуються, щодо переходу влади і власності в капіталістичному суспільстві до інженерно-технічної інтелігенції та інших груп технократів, внаслідок чого істотно змінюється його соціально-економічний устрій.

Вперше технократичну концепцію висунув американський економіст Т. Веблен. У праці «Інженери і система цінностей» (1921) він стверджував про необхідність передати управління виробництвом технічним спеціалістам, виходячи з раціональної ідеї про невідповідність інтересів фінансової олігархії потребам розвитку науки і техніки.

Першу цілісну концепцію про вплив науки, виробництва та технічних фахівців на соціально-політичний розвиток створив А.Сен-Симон. Прихід до влади носіїв наукового знання розглядався ним як закономірний результат суспільного розвитку.

Для того щоб говорити про технократії, перш за все було необхідно виникнення досить численного шару науково-технічних фахівців. А це сталося лише у другій половині XIX століття із завершенням промислової революції в передових країнах, коли почалося масове застосування машин у виробництві, а потім і в інших сферах. Машинна техніка змінила повсякденне життя людини, технізація все ширше розповсюджувалася в індустріальному суспільстві.

Однією з течій теорії еліт є доктрина технократії, за якою із зростанням впливу науки, техніки на всі сфери суспільного життя вчені, технічні спеціалісти об’єктивно змушені зосереджувати у своїх руках не тільки виробничі та науково-дослідницькі функції, а й політичну владу. Тому, враховуючи значення впливу науково-технічної революції на життя суспільства, керівництво державою має здійснюватися кращими представниками науково-технічної інтелігенції, що приводить до виникнення нової суспільно-політичної системи — технократії.