Функції Конституції

Для Конституції характерні такі функції: політична, юридична, установча, ідеологічна, обмежувальна та зовнішньополітична.

Політична функція означає, що Конституція закріплює засади конституційного ладу, політичного режиму, проголошує народовладдя.

Юридична функція пов’язана з тим, що Конституція є Основним Законом держави, базою системи національного права.

Установча функція полягає в тому, що Конституція встановлює основні політико-правові інститути держави і суспільства, визначає основи правового статусу громадян, систему органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо.

Ідеологічна функція виявляє себе в тому, що Конституція закріплює основоположні цінності (демократія, суверенітет народу, права людини і громадянина тощо), орієнтує громадян і посадових на виконання законів, шанування закріплених у ній цінностей.

Обмежувальна функція полягає в тому, що конституційні норми створюють основу і визначають межі діяльності державних органів,  стримують узурпацію і монополізацію влади певними владними структурами держаної влади.

Зовнішньополітична функція знаходить свій вияв у тому, що інші держави й народи за змістом Конституції можуть робити висновки про рівень демократизму держави.

Конституцію можна класифікувати за різними ознаками:

За часом дії – постійні і тимчасові. Більшість є постійними.

За політичним режимом – демократичні і авторитарні.

За формою правління,  їх поділяють на монархічні і республіканські.

За формою політико-територіального устрою – на унітарні й федеративні.

За способом прийняття – на народні та даровані.

За порядком зміни (формальними ознаками) – жорсткі,гнучкі,змішані.

За зовнішньою формою – писані і неписані.

За відповідністю реальним відносинам у суспільстві – реальні і фіктивні (формальні).