Мікросоціологічні теорії

Мікросоціологічні теорії

У центрі уваги мікросоціології
перебувають масові соціальні процеси, масова свідомість, поведінка, взаємодії у
малих групах.

Символічний інтеракціонізм

Засновником цієї теорії
вважається американський науковець Герберт Мід.

Символічний інтеракціонізм
ґрунтується на твердженні, що інтеракція (взаємодія) є головним у суспільному процесі.
Все інше — і соціальний світ, і навколишнє середовище, і сам індивід — є похідним
від взаємодії індивідів. Це відбувається за допомогою символів — мови, жестів, письма,
знаків. Інтеракція розглядається як своєрідний переговорний процес під час якого
обидві сторони намагаються виробити спільне розуміння ситуації. Кожен з партнерів
приймає ряд положень щодо кожного учасника процесу і ситуації — як очевидні. Ці
положення становлять, так зване тло і визнаються суспільством як базові.

Представники символічного
інтеракціонізму підкреслюють, що взаємодія відбувається між особистостями, які і
визначають напрямок інтеракції.

Феноменологічна соціологія

Досить близьким до символічного
інтеракціонізму, є феноменологічна соціологія,
тобто дослідження духовних сутностей. Вона скерована передусім проти позитивізму
й натуралізму, які хибно розуміли природу суспільних явищ, приписуючи їм схожість
з явищами природи. Представники феноменологічної соціології намагаються осмислити
соціальний світ у його суто людському бутті, з уявленнями, мотивами і цілями індивідів,
які діють у цьому світі. Суспільство у цій концепції — це явище, яке постійно створюється
й відтворюється у процесі духовної взаємодії людей.

Найвагомішу роль у виникненні
феноменологічної соціології відіграє австрійський, а згодом американський соціолог
Альфред Шюц, який, своєю чергою, опирався на ідеї М.Вебера і Дж.Міда. Соціальний
світ, згідно з думками А.Шюца, є світом, створеним сенсом, оскільки соціальним явищам
притаманний певний сенс.