Макросоціологічні теорії
Макросоціологічні теорії
Макросоціологічні теорії вивчають великі соціальні системи, такі як: суспільство, цивілізації, їх внутрішні структури і взаємини між структурними елементами.
До основних макросоціологічних теорій зараховують структурний функціоналізм і конфліктологію.
Засновниками сучасного структурного функціоналізму вважають американських соціологів Парсонса і Мертона, які у своїх працях творчо використовували ідеї Г.Спенсера, Е.Дюркгейма, М.Вебера та інших своїх попередників.
Згідно теорії Парсонса (Теорія структурного функціоналізму), реальність має системний характер і завдання теорії полягає у тому, щоб побудувати схеми, у які вкладається усе накопичене знання, і встановити логічні зв’язки між усіма попередніми теоретичними побудовами соціологів. Тому основна частина робіт Парсонса присвячена пристосуванню інших теорій і результатів чужих досліджень до власної термінологічної системи.
Центральне поняття соціальної структури — рівновага. Суспільство в рівновазі — суспільство без конфлікту, в якому кожен виконує свою функцію, знає свою роль. Повної рівноваги досягнути неможливо, але суспільство повинно до цього прагнути.
Розвиток теорії Парсонса було здійснено Робертом Мертоном, що вдосконалив і модифікував структурний функціоналізм свого попередника. Він вважав, що Парсонсова теорія, по суті, становить філософську систему, яку складно поєднати з емпіричним аналізом. Мертон запропонував альтернативну теорію структурного функціоналізму.
Роберт Мертон сформулював основну теорему функціонального аналізу: “Так само як одне соціальне явище може мати багато різних функцій, одна функція може по-різному виконуватися різними явищами”.
Альтернативою для структурно функціоналістських поглядів є теорія конфлікту. Засновником вважається Карл Маркс, який наголошував на взаємній боротьбі суспільних класів. Сучасні теоретики Дарендорф, Міллз, Козер не концентрують усю свою увагу на конфлікті між суспільними класами, вважаючи не менш важливими інші види конфліктів: між різними расовими, етнічними, релігійними, статевими та іншими групами.