Сутність соціальної стратифікації
Сутність соціальної стратифікації
Сучасне суспільство характеризується наявністю груп, які розпоряджаються значно більшими ресурсами багатства та влади, ніж інші групи. Наявну в суспільстві (спільнотах і групах) нерівність між індивідами й об’єднаннями індивідів, яка виявляється в неоднаковому доступі до соціальних благ і ресурсів та володінні ними, називають соціальною стратифікацією.
Соціальна стратифікація – це ієрархічно організована структура соціальної нерівності, що існує в певному суспільстві в певний історичний період. Її основа і сутність – у нерівномірному розподілі прав і привілеїв, відповідальності та обов’язку, наявності або відсутності соціальних цінностей, влади й впливу серед членів того або іншого співтовариства.
Критерії стратифікації:
- прибуток, власність;
- освіта;
- влада;
- престиж.
Соціально нерівні верстви прийнято називати стратами.
Страта — соціальний прошарок індивідів, що різняться за своїм становищем у соціальній ієрархії суспільства.
Англійський соціолог Ентоні Гіденс розрізняє чотири основні історичні типи стратифікованого суспільства: рабство, касти, стани і класи.
Отже, соціальна стратифікація — розподіл суспільства на соціальні класи та верстви населення. Стратифікація — це розташування індивідів і груп, згори вниз горизонтальними шарами (стратами) за ознакою нерівності в доходах, рівня освіти, обсягу влади, професійному престижі.