Спостереження

Спостереження

Одним із методів, яким користуються соціологи для отриман­ня інформації, є спостереження.

Спостереження – це метод, за допомогою якого від­бувається пряма реєстрація подій свідками.

Соціологічне спостереження як метод збору наукової інформації – це завжди спрямоване, систематичне, безпосереднє простеження значущих соціальних явищ, процесів, подій. Воно слугує певним пізнавальним цілям. Спостереження дозволяє широко, багатомірно охопити події, здійснюється одночасно із розвитком досліджуваних подій, явищ та процесів. Саме при ньому відкривається можливість безпосередньо сприймати поведінку людей в конкретних умовах і в реальному часі.

Головним об’єктом спостереження у соціології є поведін­ка окремих людей та соціальних груп, а також умови їх діяльності.

Метод спостереження цінний саме тим, що дає змогу без­посередньо фіксувати реальні поведінські акти. Але спостере­ження фіксує факти поверхового рівня та вельми вузького ко­ла. Це й зумовлює те, що спостереження рідко використову­ється як основне джерело соціологічної інформації.

Масове опитування. Інтерв’ю та анкетування

Даний метод дозволяє отримати широкий спектр інформації про громадську думку, а тому вони ефективно застосовуються у:

• Політичні сфері для вимірювання рейтингів та визначення думки населення щодо політичних питань;
• Сфері маркетингу задля визначення об’єму ринку за конкретними видами товарів, оцінки ефективності реклами та інших проблем;
• Правовій сфері для визначення рівня відомості товарних знаків;
• Інших сферах для визначення громадської думки щодо цілого ряду питань.

Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце займає метод анкетного опитування.

Даний метод засновується на висловлюваннях окремих осіб і проводиться з метою виявлення найтонших нюансів в думках респондентів.

Анкетне опитування починається з формулювання програмних питань, з переведення мови науки на запитання, зверненні до респондентів.

Анкета, як правило, починається з преамбули – звернення до респондента. В ньому вказується, хто проводить дослідження, описується мета дослідження, характер використання результатів, підкреслюється анонімний характер, спосіб заповнення анкети, а також висловлюється подяка (вона можлива і в кінці анкети) за участь в анкетуванні. Далі йде основна частина анкети, яка містить блоки запитань до опитуваних, і третя частина — паспортичка, в якій представлені відомості про опитуваних (стать, вік, освіта, місце мешкання, соціальний стан і т. д.).

Інтерв’ю — це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв’юера з респондентом. Напрям бесіди визначається тією проблемою, яка цікавить інтерв’юера і є предметом прикладного соціологічного дослідження.