Загальна характеристика медичного страхування

Загальна характеристика медичного страхування

Медичне страхування в Україні поки що знаходиться лише на
стадії формування та не існує чіткого уявлення про систему медичного
страхування, яке має бути прозорим і зрозумілим громадськості. Впровадження
загальнообов’язкового медичного страхування забезпечило б гарантування якісної
медичної допомоги кожному громадянину, а також подальший розвиток добровільного
медичного страхування.

Медичне
страхування – форма соціального захисту інтересів населення в галузі охорони
здоров’я, який виражається в гарантії оплати медичної допомоги при виникненні
страхового випаду за рахунок накопичених страховиком коштів.

Медичне
страхування поділяється за формами на обов’язкове медичне страхування і
добровільне медичне страхування. Вирішальну роль у реформуванні системи
медичної допомоги України відіграє перехід до обов’язкового медичного
страхування.

Сьогодні
впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, попри всі його переваги, на Україні гальмується. Це відбувається через те, що
не існує однорідного підходу щодо створення законопроекту про
загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Тому доступним для
населення є лише добровільне медичне страхування. Його програми обираються за
бажанням страхувальника і залежать від його платоспроможності. Крім того, такий
вид медичного страхування ґрунтується на принципі страхової солідарності, коли
застрахована особа отримує медичну допомогу у випадках та обсягах, що
визначаються страховим договором згідно зі сплаченим страховим платежем. Проте,
на думку ряду вчених добровільне медичне страхування не зможе сьогодні набути
значного поширення в Україні з декількох причин. Основними з них є досить
низький рівень забезпечення переважної більшості громадян та відсутність у
багатьох довіри до фінансових структур, що акумулюють кошти населення.

Перспективна система медичного страхування повинна бути поділена на три
частини:

1) перша частина –
це планування мінімальних коштів в бюджеті, через які забезпечується надання
безоплатної медичної доплати для всіх категорій населення;

2) друга частина
пов’язана з введенням ОМС за рахунок коштів суб’єктів підприємницької
діяльності, а також фізичних осіб;

3) третя частина –
добровільне медичне страхування – передбачає придбання людиною страхового полісу
за рахунок власних коштів.

Таким чином, за
умов відсутності сформованого механізму медичного страхування в Україні,
наведений напрямок його подальшого розвитку є надзвичайно доречним. Для
досягнення реальної цілісності української системи охорони здоров’я необхідний
час та значні інвестиції. Оскільки система державного медичного соціального
страхування є важливою для держави, то необхідно погодитись, що до її
впровадження необхідно підійти зважено і конструктивно: розробити і у
встановленому порядку затвердити закони та нормативні акти про медичне
страхування громадян; розробити положення про національний і територіальні
Фонди медичного страхування і здійснити їх формування.