Суб’єкти, об’єкт та зміст правовідносин у сфері соціального забезпечення

Суб’єкти, об’єкт та зміст правовідносин у сфері соціального забезпечення

Суб’єкти права соціального забезпечення
– це учасники правовідносин по соцзабезпеченню, які мають
соціально-забезпечувальну правосуб’єктність на даний вид забезпечення.
Правовідносини в цій сфері є двосторонніми.

Одним із суб’єктів завжди є окремий
громадянин, а в деяких випадках – сім’я (з приводу пенсії у випадку втрати
годувальника). В залежності від виду соціального забезпечення суб’єктом цих
правовідносин може бути неповнолітній, дитина-сирота, інвалід, безробітний,
непрацездатний, біженець, примусовий переселенець, людина похилого віку тощо.
Іноземці і аполіди, які на законних підставах знаходяться на території України,
по загальному правилу, в сфері соцзабезпечення мають рівні права з громадянами
України.

Другим суб’єктом
соціально-забезпечувального право відношення є орган, який зобов’язаний
призначити і надати той чи інший вид соцзабезпечення. Правосуб’єктність цього
органу визначається і обмежується метою і задачами заради яких він створений.

Для різних видів
соцзабезпечення органами, які їх здійснюють можуть бути: державні органи
соціального захисту населення; органи служби зайнятості (по допомогам по
безробіттю); Пенсійний фонд; Недержавні пенсійні фонди, Фонди соціальних страхувань;
органи освіти, у віданні яких є дитячі установи; пенсійні органи міністерств і
відомств (оборони, внутрішніх справ, СБУ та ін); роботодавці тощо.

Об’єкт правовідносин – це те, з
приводу чого виникає той чи інший вид правовідносин: грошові виплати (пенсії,
допомоги, компенсації); соціальні послуги (соц. обслуговування на дому громадян
похилого віку та інвалідів; санаторно-курортне лікування; протезування тощо);
натуральна допомога (речі, продукти, ліки, транспортні засоби для інвалідів
тощо); різноманітні пільги.

{lang_content_nav}ом правовідносин є взаємні права і обов’язки
сторін. Особливістю змісту правовідносин по соцзабезпеченню є те, що одна
сторона – фізична особа – має право вимагати надання потрібного їй виду
забезпечення, а друга сторона, до якої звернута ця вимога, при наявності всіх
передбачених законодавством умов, зобов’язана виконати цю вимогу.

Підставою для виникнення, зміни
чи припинення правовідносин в сфері соцзабезпечення є різні юридичні факти, як
подій (інвалідність, тимчасова непрацездатність, смерть), так і дії.
Особливістю правовідносин в цій сфері є обов’язковий заявочний порядок в
реалізації права на той чи інший вид соціального забезпечення. До того часу,
поки людина (або її законний представник) не напише заяву з проханням
призначити йому пенсію, допомогу чи інший вид соцзабезпечення, ніякі виплати,
послуги йому не будуть надані тобто не виникнуть і відповідні правовідносини.