Експертні методики соціально-політичного прогнозування
Експертні методики соціально-політичного прогнозування
Експертне евристичне прогнозування
є найбільш старим, та широко використовується як в науці, техніці, військовій справі,
так і у повсякденному житті. Експертні методи використовують узагальнення і статистичну
обробку думок висококваліфікованих спеціалістів відносно майбутніх подій в тій чи
іншій галузі знань. Спеціалісти, які виступають як експерти, обпираючись на власний
досвід, знання і відповідні матеріали, виносять судження про імовірність здійснення
тієї чи іншої події у майбутньому, умови і терміни її настання, послідовність майбутніх
подій, про відносну важливість різних факторів (ознак, параметрів, напрямів розвитку
і т. ін.), кількісне значення параметрів тощо. Хоча з даними, що отримують від експертів,
здійснюється математична обробка, щоб отримати їх узагальнену думку та визначити
точність прогнозу, самі експерти, як правило, не використовують математичні моделі
при прогнозуванні.
Експертні методи призначені для
прогнозування якісних і кількісних характеристик, розвиток яких або повністю, або
частково не підлягає математичній формалізації через відсутність достатньої і вірогідної
статистики.
Суть експертних методів прогнозування
полягає в тому, що на основі оцінок висококваліфікованих спеціалістів щодо конкретної
проблеми (експерти або групи спеціалістів експертної групи), які сформовані за певними
правилами для вирішення задачі прогнозів, робляться висновки щодо шляхів розвитку
об’єкта прогнозування.
Судження експерта або експертної
групи відносно поставленої задачі прогнозу називається експертною оцінкою.
Залежно від форм роботи з експертами
експертні методи прогнозування можна розподілити на дві групи: методи індивідуальної експертної оцінки іметоди колективної експертної оцінки.
Методи індивідуальної експертної оцінки – методи
прогнозування, які засновані на використанні як джерела інформації одного експерта.
Найчастіше використовуються такі два методи формування прогнозу: інтерв’ю та аналітичне
експертне оцінювання.
Метод інтерв’ю передбачає бесіду прогнозиста з експертом, в ході якої прогнозист відповідно
до заздалегідь розробленої програми ставить перед експертом питання щодо перспектив
розвитку об’єкта прогнозування. Схема бесіди: питання-відповідь. При цьому експерт
керується в основному тільки апріорними уявленнями щодо об’єкта прогнозування. Успіх
такої оцінки значною мірою залежить від здібності експерта експромтом давати відповіді
на питання, експертиза яких проводиться.
Метод аналітичних експертних оцінок заснований
на отриманні інформації оцінок щодо прогнозованого об’єкта шляхом логічного аналізу.
Аналітичні експертні оцінки припускають тривалу і старанну самостійну роботу експерта
над аналізом тенденцій, оцінкою стану і шляхів розвитку об’єкта прогнозування. Цей
метод дає можливість експерту використовувати всю необхідну йому інформацію про
об’єкт прогнозування. Свої висновки експерт оформлює у вигляді доповідної записки.
Основною перевагою цих методів є
можливість максимального використання індивідуальних здібностей експерта, а також
незначний психологічний тиск на експерта. Однак ці методи мало придатні для прогнозування
найбільш загальних стратегій через обмеженість знань одного спеціаліста-експерта.
З метою підвищення обґрунтованості
прогнозів для їх розроблення залучаються декілька експертів, оцінки яких зіставляються
й об’єднуються між собою, створюючи колективну експертну оцінку.
Методи колективної експертної оцінки засновані на
виявленні узагальненої оцінки експертної групи шляхом аналізу та обробки індивідуальних
незалежних оцінок експертів, що входять до складу групи.
В основі застосування методів колективної
експертної оцінки лежить гіпотеза щодо наявності у експертів умінь оцінити з достатнім
ступенем вірогідності: важливість і знання проблеми фактора, параметра, напряму
розвитку, ознаки тощо; час здійснення тієї чи іншої події; значення параметрів,
які прогнозуються; доцільність вибору одного з альтернативних шляхів розвитку об’єкта
прогнозування і т. ін.
Методи колективної експертної оцінки
за ознакою способу отримання інформації від експертів умовно можна розподілити на
дві великі групи: методи групової експертизи і методи анкетування.
Найбільш часто використовуються
такі методи групової експертизи: експертних комісій, колективної генерації ідей
(метод “мозкової атаки”), оперативних ігор.
Метод експертних комісій колективного експертного оцінювання полягає в суцільній роботі
об’єднаних в комісію експертів, які розробляють документ щодо перспектив розвитку
об’єкта прогнозування.
Метод генерації ідей (“мозкових
атак”) заснований на стимулюванні творчої діяльності експертів шляхом сумісного
обговорення конкретної проблеми. При цьому обговорення регламентується певними правилами:
забороняється оцінка ідей, що висуваються; обмежується час одного виступу; припускаються
багаторазові виступи кожного експерта; пріоритет щодо виступу має експерт, який
розвиває попередню ідею; обов’язково фіксуються всі ідеї; оцінка ідей, що висунуті,
здійснюється на наступних етапах.
Метод Дельфі заснований
на виявленні узгодженої оцінки експертної групи шляхом їх автономного опитування
в кілька турів, що передбачає повідомлення експертам результатів попереднього туру
з метою отримання додаткового обгрунтування оцінок експертів в подальшому турі;
Метод керованої генерації ідей заснований
на використанні цілеспрямованого інтелектуального впливу на групу експертів з боку
керівника обговорення, посилюючого процес колективної генерації ідей.
Універсальні методи експертних оцінок, що застосовуються
як в індивідуальному, так і груповому форматі представлення аналітичних суджень:
– матричний метод заснований на використанні матриць, що відображають
значення (ваги) вершин граф-моделі об’єкта прогнозування, з подальшим перетворенням
і операціоналізації матриць;
– метод побудови прогнозного сценарію заснований на встановленні логічної
послідовності станів об’єкта прогнозування і прогнозного фону в часі при різних
умовах;
– морфологічний аналіз заснований на побудові матриці характеристик об’єкта
прогнозування і їх можливих значень з наступним перебором і оцінкою варіантів поєднань
цих значень;
– синоптичний метод заснований на аналізі експертами відомого безлічі
прогнозів щодо об’єкта прогнозування і прогнозного фону з подальшим їх синтезом