Моделі правового регулювання лобізму

Моделі правового регулювання лобізму

Сьогодні
виділяють дві моделі правового регулювання лобізму: англосаксонська та континентальна.

Англосаксонська модель (США, Канада) передбачає
обов’язкову державну реєстрацію лобістських організацій і визначення допустимих
рамок діяльності так званих “груп інтересів”.

Континентальна модель (Німеччина, Італія) передбачає,
що “групи інтересів” можуть впливати на державні органи влади за допомогою офіційної
участі в роботі спеціально створених при даних органах влади дорадчих структур.

Правове
регулювання лобізму здійсню ється не тільки за допомогою власне закону про лобізм
,але й через безліч законодавчих актів, які так чи інакше зачіпають лобістську діяльність
(як-то: закон про держслужбу; закони, що регламентують роботу органів державної
влади; тощо.

У Німеччині
діє Положення “Про реєстрацію союзів і їх представників при Бундестазі”, яке регулює
відносини лобістів і депутатів. Наявні й інші відомчі акти, що стосуються прямо
чи побіжно до лобістської проблематики.

Основним
же актом, що регулює лобістську діяльність у Німеччині, все ж вважається Положення
“Про реєстрацію союзів і їх представників при Бундестазі”. ”

Особливу
увагу в ньому приділено положенню про те, що реєстрація лобістів не повинна перешкоджати
вільному і відкритому доступу до парламенту й уряду. Закон передбачає дві категорії
лобістів: професійні й інші.

Особливістю
канадського закону про реєстрацію лобістів є детальна регламентація санкцій за порушення
закону.

Найбільш
цікавим є досвід державного регулювання лобістської діяльності в США, де цей інститут
до певної міри є частиною демократичного процесу, а механізм правового регулювання
є найбільш опрацьованим.

На думку
самих американців, офіційні списки лобістів у Конгресі США були лише частиною професійного
лобі, оскільки багато лобістів ухилялися від реєстрації та, відповідно, сплати податків
і внесків..

Така постановка
питання дає підстави вважати правове регулювання лобізму, зокрема і в Україні, доцільним
– усе це слід враховувати при прийнятті відповідного законодавства про лобізм та
ідентифікації його ролі в законодавчому процесі, а також органах виконавчої і законодавчої
влади