Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку


Відповідно до Положення «Про Державну адміністрацію зв'язку», основними завданнями Держзв'язку є:

  • участь у реалізації державної політики у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку;
  • здійснення державного управління у відповідних сферах;
  • розроблення та здійснення заходів щодо розвитку телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв'язку, поліпшення їх якості, забезпечення доступності і сталого функціонування;
  • створення умов для інтеграції сфер телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку у світовий інформаційний простір.

Держзв'язку відповідно до покладених на нього завдань:

1) вносить пропозиції щодо державної політики у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку і реалізує її у межах своїх повноважень;

2) забезпечує проведення державної політики у сфері користування радіочастотним ресурсом України;

3) розробляє прогнози розвитку телекомунікаційних мереж та послуг, а також мереж та послуг поштового зв'язку, сфери користування радіочастотним ресурсом України;

4) бере участь у визначенні перспективних напрямів розвитку у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку;

5) розробляє за участю Національної комісії з питань регулювання зв'язку (НКРЗ), міністерств та інших центральних органів виконавчої влади проекти Концепції розвитку телекомунікацій України та інших концепцій у сферах користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку;

6) бере участь у реалізації державного замовлення на виконання робіт і поставок продукції для державних потреб, сприяє залученню інвестицій, новітніх технологій та використанню управлінського досвіду у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку;

Держзв'язку під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями. Держзв'язку очолює заступник Міністра транспорту та зв'язку - голова Державної адміністрації зв'язку (далі - голова Держзв'язку), який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра транспорту та зв'язку.

Голова Держзв'язку за посадою є членом колегії Мінтрансзв'язку. Голова Держзв'язку має заступників (не більше трьох), у тому числі одного першого, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра транспорту та зв'язку, погодженим з головою Держзв'язку. 

Голова Держзв'язку:

1) здійснює керівництво діяльністю Держзв'язку та несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром транспорту та зв'язку за виконання покладених на Адміністрацію завдань;

2) призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів та інших працівників Адміністрації, крім заступників голови Держзв'язку;

3) розподіляє обов'язки між заступниками голови Держзв'язку.

Держзв'язок утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінтрансзв'язку. Умови оплати праці працівників Держзв'язку визначаються Кабінетом Міністрів України.

Держзв'язок є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.


Гість, залишиш коментар?
Ім'я:*
E-Mail:


Статистика
0  
Всього матеріалів 4362
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 95
Наші партнери
Оновлення new
  • Особи, які можуть та не можуть бути представниками в суді
  • Особи, які можуть бути представниками: адвокат; законний представник. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
  • Міністерство освіти і науки України змінило правило вступу до вищих навчальних закладів
  • По-перше, у 2019 році МОН збільшить пільги для учасників бойових дій. По-друге, МОН затвердило нові норми вступу на бакалаврат та
  • Законні представники у цивільному процесі
  • Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких
  • Види представництва у цивільному процесі
  • ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі
  • Умови, які необхідні для здійснення функцій представника у цивільному процесі
  • Для того, щоб відбулося процесуальне представництво, повинно бути дотримано низку умов: такі особи мають бути правоздатні та дієздатні, тобто, не
Інформація
Голосування
Оцініть сайт