Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Аналіз та прогноз злочинності (Лекції)


3. Структура та динаміка злочинності


Коли одним показник злочинності є цілим, а другі входять до нього і в сумі складають це ціле, визначається співвідношення частин і цілого. Ціле приймається за 100%, і вираховується, скільки відсотків від цілого припадає на певні його частини, тобто визначається його частка у цілому. Формула для вирахування частки має наступний вигляд:

де – показник злочинності, який становить частину, – показник злочинності, який становить ціле щодо першого показника, – частка даного показника від показника, взятого за ціле.

У залежності від мети кримінологічного аналізу можуть розраховуватися частки окремих або всіх елементів структури цілого. Зазначені дані можуть бути представлені у таблиці або рисунку (графіку або діаграми) тобто у графічному зображенні у вигляді точок, ліній та геометричних фігур, параметри яких відбивають відповідні статистичні дані.

Співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю виявлених осіб, що їх вчинили, дозволяє у першому наближенні оцінити, кількість яких випадків є більшою: коли один злочин вчинило декілька осіб, чи, коли декілька злочинів вчинила одна особа. Крім того, воно певною мірою характеризує повноту виявлення осіб, які вчинили злочини.

Приклад: В Україні у 2004 р. було зареєстровано 520105 злочин і виявлено 260702 особи, що вчинили злочини, відповідно співвідношення між цими абсолютними показниками становило , тобто на одну виявлену особу, що вчинила злочин, припадає 2 зареєстрованих злочини.

Рекомендується використовувати цей показник у сукупності з іншими, зокрема з такими, як кількість злочинів, вчинених групою осіб, кількість нерозкритих злочинів, тобто злочинів, щодо яких не виявлені особи, що їх вчинили. В державній статистичній звітності та документах первинного обліку відсутні дані щодо кількості осіб, які вчинили декілька злочинів (наприклад, 2, 3, 4 і більше), що обмежує можливості більш ефективного використання даного показника.

Система відносних показників, які характеризують співвідношення даних про вчинені злочини, що фіксуються на різних стадіях процесу кримінального судочинства, дозволяє оцінити ефективність функціонування системи кримінального судочинства на всіх його етапах, виявити в ній слабкі місця, які негативно позначаються на стані злочинності. До числа таких даних належить кількість заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ; кількість зареєстрованих злочинів; кількість розслідуваних злочинів, по яких кримінальні справи направлено до суду (ст.232 КПК), а також злочинів, кримінальні справи щодо яких направлено до суду відповідно до ст. 430 КПК (протокольна форма досудової підготовки матеріалів).

Співвідношення кількості осіб, які вчинили злочини, і матеріали щодо яких розглядаються на різних стадіях процесу кримінального судочинства, може бути побудовано шляхом зіставлення наступних показників: кількість виявлених осіб, що вчинили злочини; кількість виявлених осіб, що вчинили злочини і були притягнуті до кримінальної відповідальності; кількість осіб, засуджених за вчинення злочину, та кількість осіб, засуджених за вчинення злочину до позбавлення волі. Воно дозволяє визначити, в якій мірі особи, що вчинили злочини, піддаються кримінальній відповідальності та покаранню.

Ці показники знаходяться у відносинах узгодження і можуть зіставлятися у два способи: з останнім показником ряду, який приймається за одиницю, як на рис. 2.1; послідовно з кожним наступним показником за виключенням останнього.

Співвідношення результатів розгляду заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ, на певних процесуальних стадіях дозволяє оцінити ефективність та якість роботи органів внутрішніх справ щодо протидії злочинності. Воно визначається шляхом зіставлення кількості заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ; кількості заяв та повідомлень про злочини, інформація, викладена в яких, не підтвердилася; кількості заяв та повідомлень про злочини, які не було опрацьовано; кількості заяв та повідомлень про злочини, за якими було прийнято рішення згідно зі ст.97 КПК України, зокрема, про порушення кримінальної справи, про відмову у порушенні кримінальної справи, про передачу матеріалів за належністю; кількості постанов про відмову у порушенні кримінальної справи, скасованих прокурором, у тому числі, з порушенням кримінальної справи та для додаткової перевірки.

Ці дані є результатом послідовного розділення цілого на частини за певними ознаками. Результати зіставлення можуть бути представлені у груповій таблиці, тобто таблиці, в якій основний показник розподіляється на групи за певною ознакою. В даному випадку кількість заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ послідовно розподіляється на групи за результатами первинної перевірки, характером прийнятого рішення, наслідком відміни прокурором рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.

У разі потреби ці дані можуть бути представлені в окремих таблицях меншого розміру або у діаграмах, в яких будуть наведені частки щодо кожного з показників, прийнятих за ціле. Якщо у тексті аналізу вже зазначалися абсолютні показники, то у таких таблицях або діаграмах можуть міститися тільки відповідні відносні показники. Найбільш зручною формою представлення таких даних є секторальна діаграма, тобто діаграма, побудована на представлені кола як цілого, що складає 100%, і відображенні його частин як секторів кола, величина яких відповідає значенню частки. Секторальна діаграма є найбільш наочною формою візуального представлення відносних показників структури, яка дозволяє порівнювати дані по різних територіальних одиницях та за різні періоди.

Динаміка злочинності, тобто характер її змін у часі визначається шляхом порівняння даних щодо злочинності за певну кількість часових проміжків (як правило років) та встановлення закономірностей або основних тенденцій її розвитку.

Аналіз динаміки злочинності передбачає побудову так званих рядів динаміки або часових рядів, тобто сукупностей хронологічно впорядкованих значень абсолютних або відносних показників злочинності (рівнів динамічного ряду). Ряди динаміки можуть бути інтервальними, тобто такими, що містять дані за певний проміжок часу, та моментними, що складаються з даних, взятих на певний момент часу, тобто певну дату. Сумування рівнів інтервального ряду є можливим, а моментного – не має смислу, оскільки передбачає повторне рахування вже обрахованих даних. В практиці кримінологічного аналізу використовуються в основному інтервальні ряди динаміки.

При визначенні періоду часу, за який здійснюється аналіз динаміки доцільно дотримуватися наступних методичних положень:

  1. в якості початкового не обирати рік, в якому відбулося різке коливання (зменшення або зростання) показників злочинності, оскільки це призведе до штучного зменшення або збільшення показників динаміки;
  2. тривалість ряду динаміки має бути достатньою для визначення її закономірностей. Мінімальна тривалість складає 4-5 років. Більша тривалість ряду дає можливість зробити більш достовірні висновки щодо закономірностей динаміки злочинності;
  3. ряд динаміки не повинен починатися або включати в середині ряду рік, в якому відбулося значне збільшення або зменшення кількості складів злочинів в КК України, які часто вчиняються та істотно впливають на рівень злочинності. Такий рік може бути кінцевим у ряду динаміки. Починати аналіз доцільно з року, який є наступним за роком внесення зазначених змін до КК.

Існує різниця між періодом, за який здійснюється аналіз злочинності в цілому, і періодом, за який аналізується власне її динаміка. Показники динаміки розраховуються, починаючи з року, наступного за початковим роком періоду, за який проводиться кримінологічний аналіз злочинності. При цьому показники початкового року вважаються базою для порівняння, на основі якої розраховуються показники динаміки.

Простішим рядом динаміки є сукупність хронологічно впорядкованих щорічних значень певного абсолютного або відносного показника. Такі довгі ряди динаміки доцільно наводити на початку кримінологічного аналізу для виявлення основної тенденції змін стану злочинності. При побудові таблиць, які охоплюють тривалий період часу, для більш компактного представлення даних доцільно розміщати щорічні показники по вертикалі.

Приклад

Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили в Україні в 1972 - 2004 рр.

Роки

Кількість зареєстрованих злочинів

Загальна кількість виявлених осіб, що вчинили злочини

Співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю виявлених осіб, що їх вчинили

1972

135646

142140

0,95

1973

128340

136752

0,94

1974

144325

142517

1,01

1975

145117

152761

0,95

1976

148514

153411

0,97

1977

141604

138455

1,02

1978

155088

145240

1,07

1979

178019

153623

1,16

1980

196902

175244

1,12

1981

209135

189252

1,11

1982

212990

196551

1,08

1983

236580

209083

1,13

1984

229712

203034

1,13

1985

249553

226072

1,10

1986

248663

230236

1,08

1987

237821

204482

1,16

1988

242974

172703

1,41

1989

322340

173997

1,85

1990

369804

186683

1,98

1991

405516

187468

2,16

1992

480478

207326

2,32

1993

539299

242363

2,23

1994

571891

269061

2,13

1995

641860

340421

1,89

1996

617262

339530

1,82

1997

589208

337908

1,74

1998

575982

330067

1,75

1999

558716

316995

1,76

2000

553594

309057

1,79

2001

503676

284724

1,77

2002

450661

270307

1,67

2003

556351

259721

2,14

2004

520105

260702

1,99

Ці дані показують основний напрям змін, які відбувалися з даними показниками протягом аналізованого періоду, і дають можливість зробити загальний висновок щодо їх постійного чи переважного зростання або зменшення.

Показники динаміки, представлені у вигляді діаграм, чітко демонструють основну тенденцію змін у часі певного показника дозволяють визначити, який показник змінювався більше. Діаграма може бути побудована у вигляді полігону, тобто ламаної лінії, проведеної через точки, які відображають значення показника у певний період часу (рис. 2.4) або гістограми – сукупності стовпчиків, висота яких відбиває значення показника у певний період часу.

Приклад

Структура та динаміка злочинності

Динаміка основних показників злочинності в Україні у 1996-2004 рр.

Приклад

Структура та динаміка злочинності

Динаміка основних показників злочинності в Україні у 1996-2004 рр.

В одній діаграмі можуть міститись і полігон, і гістограма, а також наводитись дві шкали виміру для показників, які виражаються в різних одиницях.

Приклад

Структура та динаміка злочинності

Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та коефіцієнту злочинності в Україні у 1992-2004 рр.

Для визначення кількісних параметрів динаміки показників злочинності застосовуються відносні показники динаміки, які отримуються шляхом співвіднесення рівнів динамічного ряду між собою. До основних показників динаміки належать абсолютний приріст (зниження), коефіцієнт зростання (зниження), темп зростання (зниження), темп приросту (зменшення).

Застосовується співвіднесення двох видів: рівня ряду динаміки кожного року з рівнем початкового року (базисний метод), рівня ряду динаміки кожного року з рівнем попереднього року (ланцюговий метод). Відповідно, показники динаміки можуть бути базисними або ланцюговими.

Абсолютний приріст (зниження) – це різниця між рівнем ряду динаміки певного року та рівнем ряду динаміки початкового або попереднього року, отримана шляхом простого віднімання однієї величини від іншої. В залежності від того, більше чи менше рівень ряду динаміки від того, від якого він віднімається, абсолютний приріст може бути додатним або від’ємним числом.

Сума ланцюгових абсолютних приростів (знижень) складає базисний абсолютний приріст (зниження) ряду динаміки (року), яким закінчується період аналізу.

Приклад

Динаміка злочинності в Україні в 1996-2004 рр.

Показники

Роки

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Загальна кількість зареєстрованих злочинів

617262

589208

575982

558716

553594

503676

450661

556351

520105

Абсолютний приріст (зниження) до 1996 р.

-28054

-41280

-58546

-63668

-113586

-166601

-60911

–97157

Абсолютний приріст (зниження) до попереднього року

-28054

-13226

-17266

-5122

-49918

-53015

105690

–36246

Загальна кількість виявлених осіб, що вчинили злочини

339530

337908

330067

316995

309057

284724

270307

259721

260702

Абсолютний приріст (зниження) до 1996 р.

-1622

-9463

-22535

-30473

-54806

-69223

-79809

–78828

Абсолютний приріст (зниження) до попереднього року

-1622

-7841

-13072

-7938

-24333

-14417

-10586

981

Абсолютне зниження кількості зареєстрованих злочинів у 2004 р. порівняно з показником 2003 р. становить 520105 - 556351 = -36246, абсолютне зниження кількості таких злочинів у 2001 р. порівняно з показником 2000 р. дорівнювало 503676 – 553594 = -49918 тощо.

Більш наочними і придатними для порівняння є: коефіцієнт зростання (зниження) або коефіцієнт динаміки – відношення рівня ряду динаміки певного року до рівня ряду динаміки початкового або попереднього року; темп зростання (зниження) – теж саме відношення, виражене у відсотках; темп приросту (зменшення) – відношення різниці між рівнем ряду динаміки певного року та рівнем ряду динаміки початкового або попереднього року, поділене на рівень ряду динаміки початкового або попереднього років і помножене на 100 відсотків.

Ці показники розраховуються так:

Коефіцієнт зростання (зниження) або динаміки:

де – коефіцієнт зростання (зниження) базисний, – коефіцієнт зростання (зниження) ланцюговий, – рівень певного ряду динаміки, – рівень попереднього ряду динаміки, – базисний рівень ряду динаміки;

Темп зростання (зниження):

де – базисний темп зростання (зниження), – ланцюговий темп зростання (зниження);

Темп приросту (зменшення):


де – темп приросту (зменшення) базисний, – темп приросту (зменшення) ланцюговий.

Приклад

Динаміка злочинності в Україні в 1996 - 2004 рр.

Показники

Роки

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Загальна кількість зареєстрованих злочинів

617262

589208

575982

558716

553594

503676

450661

556351

520105

Коефіцієнт зростання (зниження) до 1996 р.

-

0,95

0,93

0,91

0,90

0,82

0,73

0,90

0,84

Коефіцієнт зростання (зниження) до попереднього року.

-

0,95

0,98

0,97

0,99

0,91

0,89

1,23

0,93

Темп росту (зниження) до 1996 р. (у %)

100

95,5

93,3

90,5

89,7

81,6

73

90,1

84,3

Темп росту (зниження) до попереднього року (у %)

100

95,5

97,7

97

99,1

91

89,5

123,4

93,5

Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)

-

-4,5

-6,7

-9,5

-10,3

-18,4

-27

-9,9

-15,7

Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)

-

-4,5

-2,2

-3

-0,9

-9

-10,5

23,5

-6,5

Добуток ланцюгових коефіцієнтів зростання (зниження) дорівнює базисному коефіцієнту зростання (зниження) за останній рік аналітичного періоду. Ділення базисного коефіцієнту зростання (зниження) на аналогічний показник попереднього року дає ланцюговий коефіцієнт зростання (зниження) за цей рік. В процесі аналізу динаміки злочинності доцільно використовувати як базисні, так і ланцюгові показники. Це дозволить більш повно і всебічно охарактеризувати процес динаміки в цілому та визначити його особливості в окремі роки періоду, який аналізується.

При підготовці аналітичного документу часто використовуються або тільки ланцюгові або тільки базисні показники динаміки. У будь-якому випадку треба чітко зазначати, який саме показник динаміки використовується в аналізі.

Для формулювання узагальненої оцінки ряду динаміки використовуються також середні показники. Середня являє собою величину, до якої найбільше наближені всі рівні ряду динаміки. Вона є кількісним параметром центральної тенденції ряду динаміки й усуває річні коливання його рівнів в окремі роки. Середній показник використовується, якщо ряд динаміки є достатньо тривалим. Чим ряд динаміки більше, тим більш стійка середня.

Середня добре виражає основну тенденцію, якщо ряд динаміки протягом всього періоду аналізу змінюється в одному напрямі (зростання або зниження) і не має значних коливань, тобто є достатньо однорідним. За наявності таких коливань використання середньої є некоректним.

Існує декілька видів середньої. Для інтервального ряду динаміки абсолютних показників розраховується середня арифметична проста:

де  – середня,  – рівні ряду динаміки ?–го періоду,  – кількість рівнів ряду динаміки,  – знак суми.

Приклад

Середня кількість зареєстрованих злочинів протягом 1996-2004рр. складала: 

Різниця між найбільшим (1996 р.) та найменшим (2002 р.) рівнями ряду динаміки складала 166601 тобто 27% від рівня базисного року. Це дозволяє констатувати відсутність протягом аналізованого періоду надто значних коливань рівнів ряду динаміки і вважати середню арифметичну достатньо точною кількісною характеристикою стану зареєстрованої злочинності.

Аналогічним чином розраховується середній абсолютний приріст (зниження), але за умови збереження єдиної тенденції змін протягом всього аналізованого періоду.

Приклад

Середнє зниження протягом 1997-2002 рр. становило

Оскільки тенденція протягом всього періоду залишалася незмінною можна спростити розрахунок таким чином: від показника початкового року відняти показник кінцевого року і поділити на кількість років у періоді

У цьому прикладі середнє абсолютне зниження не може вважатися достатньо точним показником тенденції динамічного ряду, оскільки його окремі рівні надто сильно розрізняються за величиною. Так, показник 2002 р. перевищує відповідний показник 2000 р. у 10,4 разу, показник 1997 р. перевищує показник 1998 р. у 2,1 разу тощо.

При аналізі неоднорідного і досить тривалого ряду динаміки можна використовувати для характеристики окремих однорідних його відрізків групові середні, то середні, які розраховуються для групи років даного ряду динаміки.

Приклад

За даним, наведеними у таблиці 2.8, середня кількість зареєстрованих злочинів склала у 1972-1977 рр. 140591, у 1981-1988 рр. – 233429, у 1997-2003 рр. – 541170. Оскільки у ці періоди кількість зареєстрованих злочинів не зазнавала значних коливань, відповідні групові середні досить точно відображають тенденцію зареєстрованої злочинності за ці відрізки часу.

Середні показники динаміки не можуть бути розраховані як середні арифметичні, оскільки вони є відносними або вторинними показниками, підсумовування яких позбавлено смислу. Середній коефіцієнт зростання (зниження) розраховується як середня геометрична за формулою:

 або  

де  – середній коефіцієнт зростання (зниження),  – рівні ряду динаміки,  – число років у аналізованому періоді,  – ланцюгові коефіцієнти зростання (зниження) за кожний рік,  – базисний коефіцієнт зростання (зниження) останнього року аналізованого періоду. В основі цього розрахунку лежить вищезазначений зв’язок між ланцюговими коефіцієнтами зростання (зниження) і базисним коефіцієнтом зростання (зниження) за весь аналізований період, а саме, те, що базисний коефіцієнт дорівнює добутку ланцюгових коефіцієнтів.

Приклад

Середній коефіцієнт зниження кількості зареєстрованих протягом 1997-2002 рр. злочинів становив

Відповідно середній темп зниження буде складати 95,0%, а середній темп зменшення – 5,0% на рік.

Визначення середніх відносних показників динаміки, так само як і абсолютних має сенс, коли процес динаміки розвивається в одному напрямі – тільки зростання або тільки зниження. Оскільки ряди динаміки, які аналізуються в процесі кримінологічного аналізу злочинності, здебільшого коливаються то в бік зростання, то зниження, використання єдиних середніх показників динаміки для всього ряду здебільшого є неможливим. Крім того, сам розрахунок зазначених показників є дещо складним та незручним. З огляду на сказане, рекомендується використовувати середні відносні показники динаміки лише в окремих випадках.

Повна та всебічна оцінка динаміки злочинності може бути забезпечена тільки на основі використання в процесі аналізу всього комплексу абсолютних та відносних її показників та їх системного аналізу.

Приклад

Стандартна таблиця даних щодо динаміки злочинності може мати наступний вигляд:

Динаміка злочинності в Україні в 1996-2004 рр.

Показники

Роки

В серед.

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Загальна кількість зареєстрованих злочинів

617262

589208

575982

558716

553594

503676

450661

556351

520105

547283,9

Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)

-4,5

-6,7

-9,5

-10,3

-18,4

-27

-9,9

-15,7

Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)

-4,5

-2,2

-3

-0,9

-9

-10,5

23,5

-6,5

Коефіцієнт злочинності на 100 тис. всього населення

1214

1169

1153

1130

1131

1039

938

1166

1100

1115,6

Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)

-3,7

-5

-6,9

-6,8

-14,4

-22,7

-4

-9,4

Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)

-3,7

-1,4

-2

0,1

-8,1

-9,7

24,3

-5,7

Коефіцієнт злочинності на 100 тис. населення 14 років і старше

1517

1451

1418

1375

1363

1229

1100

1358

1269

1342,2

Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)

-4,4

-6,5

-9,4

-10,2

-19

-27,5

-10,5

-16,3

Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)

-4,4

-2,3

-3

-0,9

-9,8

-10,5

23,5

-6,6

Загальна кількість виявлених осіб, що вчинили злочини

339530

337908

330067

316995

309057

284724

270307

259721

260702

301001,2

Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)

-0,5

-2,8

-6,6

-9

-16,1

-20,4

-23,5

-23,2

Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)

-0,5

-2,3

-4

-2,5

-7,9

-5,1

-3,9

0,4

Відношення до числа зареєстрованих злочинів (у %)

55

57,3

57,3

56,7

55,8

56,5

60

46,7

50,1

55,0

Коефіцієнт злочинної активності на 100 тис. всього населення

668,1

670,8

661,2

641,3

631,7

587,6

563,1

544,6

551,6

613,3

Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)

0,4

-1

-4

-5,4

-12

-15,7

-18,5

-17,4

Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)

0,4

-1,4

-3

-1,5

-7

-4,2

-3,3

1,3

Кількість осіб, засуджених по вироках, що набрали законної сили

242124

237790

232598

222239

230903

201627

194212

201079

204794

218596,2

Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)

-1,8

-3,9

-8,2

-4,6

-16,7

-19,8

-17

-15,4

Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)

-1,8

-2,2

-4,5

3,9

-12,7

-3,7

3,5

1,8

Відношення до числа виявлених осіб, що вчинили злочини (у %)

71,3

70,4

70,5

70,1

74,7

70,8

71,8

77,4

78,6

72,8

Коефіцієнт судимості на 100 тис. всього населення

476

472

465

449

471

416

404

421

433

445,2

Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)

-0,8

-2,3

-5,7

-1,1

-12,6

-15,1

-11,6

-9

Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)

-0,8

-1,5

-3,4

4,9

-11,7

-2,9

4,2

2,9

При здійсненні аналізу динаміки стану злочинності необхідно визначити тип динаміки кожного показника та зазначити зміни тенденції, які відбулися в ній протягом аналізованого періоду.

При аналізі рядів динаміки, в яких спостерігалося постійне зростання або постійне зниження доцільно вказати абсолютні показники початкового та кінцевого року аналізованого періоду, середні та сумарні темпи приросту або зменшення. У рядах динаміки, для яких є характерними різкі сплески (зростання або зниження) в один або декілька років, слід додатково навести абсолютні показники та ланцюгові темпи приросту або зменшення у цей рік або роки. Якщо ряд динаміки істотно коливався то в бік зростання, то зниження, то доцільно окремо охарактеризувати всі періоди зростання та зниження, зазначивши їх абсолютні параметри, темпи зростання або зниження, групові середні.

У рядах динаміки, які складаються з даних про стан злочинності за місяць або квартал, слід визначати сезонні коливання, тобто стійки зміні (підйоми та зниження) показників стану злочинності, які постійно протягом ряду років відбуваються у певні місяці або квартали внаслідок зміни сезонів. Характеристика сезонних коливань є важливою як для оперативної оцінки стану злочинності і прийняття управлінських рішень щодо маневрування силами та засобами органів внутрішніх справ, так і для проведення тривалого аналізу криміногенної ситуації і здійснення стратегічного планування діяльності щодо протидії злочинності.

Певне уявлення про такі коливання можна отримати шляхом відповідного візуального представлення місячних або квартальних даних. На діаграмах чітко простежується так звана сезонна хвиля, тобто періоди сезонних підйомів та спадів щомісячної кількості злочинів, які реєструються в Україні. Вже ці дані є достатньо інформативними для оцінки стану злочинності у певні сезони року.

Приклад

Структура та динаміка злочинності

Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 1998-2001 рр.

В Україні протягом зазначеного періоду сезонні підйоми спостерігалися у лютому, березні, червні та грудні, спади – у січні, квітні, липні, серпні та листопаді.

Для визначення кількісних параметрів сезонних коливань, які б були придатними для порівняння з аналогічними коливаннями за інший період часу або з відповідними даними по інших територіальних одиницях, використовуються спеціальні показники сезонності, засновані на визначенні різниці між середніми за декілька років рівнями ряду динаміки за кожний місяць або квартал та середньомісячним або середньоквартальним рівнем за рік. Це абсолютний показник сезонності та коефіцієнт сезонності.

Абсолютний показник сезонності розраховується так:

де  – середня кількість злочинів, що реєструвалася за певний місяць протягом декількох років, – середня кількість зареєстрованих злочинів, яка приходилася на всі місяці протягом декількох років.

Коефіцієнт сезонності розраховується за формулою:

Для більшої наочності він може бути переведений у відсотки. Тоді він буде показувати на скільки відсотків середній рівень за певний місяць буде відхилятися від середньомісячного показника за рік.

Приклад

Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 1998 - 2001 рр.

Роки

В серед. за місяць

Абсолютна різниця між середньою за даний місяць та загальною середньою

Коефіцієнт сезонності

1998

1999

2000

2001

Січень

42852

41395

41991

41352

41897,50

-3768,50

0,917

Лютий

51282

50202

49202

46791

49369,25

3703,25

1,081

Березень

55235

54547

54071

52420

54068,25

8402,25

1,184

Квітень

48862

47683

45157

43546

46312,00

646,00

1,014

Травень

46998

45289

43143

45056

45121,50

-544,50

0,988

Червень

49678

47619

45234

45008

46884,75

1218,75

1,027

Липень

47261

44706

47496

42756

45554,75

-111,25

0,998

Серпень

44114

43708

44242

41298

43340,50

-2325,50

0,949

Вересень

46263

46495

44833

33832

42855,75

-2810,25

0,938

Жовтень

46349

43164

43284

36783

42395,00

-3271,00

0,928

Листопад

44684

40085

44411

37484

41666,00

-4000,00

0,912

Грудень

52404

53823

50530

37350

48526,75

2860,75

1,063

Всього

575982

558716

553594

503676

45666,0

0

1

Показники за січень:


В якості показника сезонності використовується також частка (за один рік або середня за декілька років) злочинів, які припадають на певний місяць від загальної кількості зареєстрованих протягом року або в середньому за декілька років злочинів.

Приклад

Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні в 1998 - 2001 рр.

Роки

В середн.

1998

1999

2000

2001

Абс.число

Частка (%)

Абс.число

Частка (%)

Абс.число

Частка (%)

Абс.число

Частка (%)

Абс.число

Частка (%)

Січень

42852

7,4

41395

7,4

41991

7,6

41352

8,2

41897,5

7,7

Лютий

51282

8,9

50202

9

49202

8,9

46791

9,3

49369,3

9

Березень

55235

9,6

54547

9,8

54071

9,8

52420

10,4

54068,3

9,9

Квітень

48862

8,5

47683

8,5

45157

8,2

43546

8,6

46312

8,5

Травень

46998

8,2

45289

8,1

43143

7,8

45056

8,9

45121,5

8,3

Червень

49678

8,6

47619

8,5

45234

8,2

45008

8,9

46884,8

8,6

Липень

47261

8,2

44706

8

47496

8,6

42756

8,5

45554,8

8,3

Серпень

44114

7,7

43708

7,8

44242

8

41298

8,2

43340,5

7,9

Вересень

46263

8

46495

8,3

44833

8,1

33832

6,7

42855,8

7,8

Жовтень

46349

8

43164

7,7

43284

7,8

36783

7,3

42395

7,7

Листопад

44684

7,8

40085

7,2

44411

8

37484

7,4

41666

7,6

Грудень

52404

9,1

53823

9,6

50530

9,1

37350

7,4

48526,8

8,8

В середн. за місяць

47998,5

8,3

46559,7

8,3

46132,8

8,3

41973

8,3

45666

8,3

За відсутності ефекту сезонності кожного місяця мало б реєструватися 8,3% злочинів від загальної кількості зареєстрованих протягом року. Розрахунок фактичних для кожного місяця часток за один рік або середніх часток для кожного місяця за декілька років дозволяє чітко встановити їх відхилення від середньомісячної частки та визначити його розмір. Використання цього показника сезонності є більш простим і наочним, ніж попереднього.

Для загальної оцінки сезонності можна використати суму відхилень від середньомісячного показника за рік або декілька років або частку, яку вони становлять у загальній кількості зареєстрованих злочинів за рік або середньорічній кількості зареєстрованих злочинів за певний період.

Приклад

Середня за 1998-2001 рр. сума відхилень від середньомісячної кількості зареєстрованих злочинів становить:

що дорівнює 33663 (в цьому випадку при підсумовуванні не враховується знак відхилення), що дорівнює 6,1% від середньорічної кількості злочинів, які реєструвалися протягом зазначеного періоду.

Цей показник може бути розрахований шляхом підсумовування різниць між середньою часткою за кожен місяць і середньомісячною часткою за рік незалежно від знаку цих величин :

Показники сезонних змін за квартал розраховуються аналогічним чином


Категорія: Аналіз та прогноз злочинності (Лекції)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter