Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М.

2.4. Соціальне середовище і людина

У процесі життєдіяльності людину оточують інші люди, взаємостосунки між якими утворюють людську спільноту, так зване соціальне середовище (соціум). Соціум — це система підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства, і навпаки, дисгармонія яких спричинює конфлікти і деформації. Сфера суспільного життя включає: матеріальну, соціально-політичну, духовну і культурно-побутову.

Під соціальним середовищем розуміють частину середовища життєдіяльності, що характеризує досягнення людини у створенні соціально-політичних, духовно-матеріальних та інтелектуальних (інформаційних) цінностей, які формують світогляд людини, зумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин із навколишнім середовищем.

Людина — істота соціальна. Вона може розвиватися лише у середовищі собі подібних, жити і діяти лише у суспільстві, спілкуючись і об'єднуючи свої зусилля з іншими. її життя і діяльність обумовлюються не тільки природними, але й соціальним фактором, який є регулятором функціонування людського суспільства, яке пройшло через катастрофи, уроки історії і на гіркому досвіді зрозуміло, що найцінніше — це не політичні ідеї, не технологічні досягнення, не утопічні ідеї вселенського щастя, а просте виживання і безпечне існування. Люди все чіткіше усвідомлюють, що без дотримання певних правил і норм у стосунках між собою, технікою і природою вони можуть зникнути назавжди. Суспільство повинно відповідати за своє існування на Землі. Тому життя людей має бути виваженим, глибоко осмисленим, а діяльність — зорієнтованою не лише на швидкоплинне сьогодення, але і спрямоване у майбутнє. Це значною мірою обумовлюється рівнем культури суспільства, що є умовою формування світоглядних засад людей щодо їхнього безпечного існування.

Особливостями соціуму третього тисячоліття можна вважати: глобалізацію економіки, великі потоки капіталу, переміщення мас людей, виникнення транснаціональної злочинності, інфекційні захворювання тощо.

Кожна людина у процесі життєдіяльності набуває певних звичок. Звички — це форма поведінки людей, що з'являється під час навчання і багаторазового повторення у різних життєвих ситуаціях, складові якої виконуються автоматично. Психофізіологічною основою звичок є динамічний стереотип, тобто добре засвоєна і закріплена тимчасовими зв'язками програма дії. Стосовно здоров'я людини та способу її життя звички можуть бути корисними і шкідливими.

Фактори зниження життєдіяльності. Шкідливі звички

Корисною, наприклад, є звичка дотримуватись режиму дня. Вона сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності, і врешті — довголіттю. Що раніше ця звичка сформувалася, тим організованішою є людина, міцніше її здоров'я, і тим легше вона позбувається неприємностей.

Шкідливі ж звички, навпаки, дезорганізують людину, послаблюють її волю, знижують працездатність, погіршують здоров'я і скорочують тривалість життя. Що раніше вони утворюються, тим згубніше діють і тим складніше їх позбутися. Ці звички приносять безліч бід і страждань. Найпоширенішими факторами, що негативно впливають на стан здоров'я людини, є такі шкідливі звички, як алкоголь, куріння, наркотики.

Алкоголь — підступний і дуже небезпечний ворог, який руйнує здоров'я, знищує людину морально і фізично. Внаслідок частого вживання алкоголю виникає хвороба — алкоголізм.

Алкогольним сп'янінням називають грубе порушення нормальної фізіології головного мозку внаслідок отруєння.

Алкоголь за своїми психотропними властивостями належить до наркотичних речовин, однак не є наркотиком. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від алкоголізму щорічно вмирає близько 6 млн. осіб — це більше, ніж вмирає від такої страшної хвороби, як рак.

Алкоголізм визначається як екзогенне психічне захворювання (токсикоманія), яке при постійному або рецидивуючому протіканні призводить до алкогольної залежності. Потреба в алкоголі стає домінуючою в мотиваційній сфері.

Більшість злочинів скоюються у стані алкогольного сп'яніння. Алкоголь негативно впливає і на центральну нервову систему, вражаючи всі органи, призводить до деградації особистості. Зловживання алкоголем спричиняє психічні розлади. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як "біла гарячка", алкогольний галюциноз, епілепсія.

Згідно із статистичними даними, в Україні нараховується 1,6 млн. алкоголіків, з них понад 200 000 — жінки.

Вживання спиртних напоїв порушує розумову і фізичну працездатність, посилює втому. Алкоголь знижує працездатність на 16—17 %, при цьому втома настає швидше, ніж звичайно.

Особливо різко знижується працездатність в осіб, професійна діяльність яких вимагає посиленої уваги. Алкоголь змінює швидкість рухової реакції. Так, після випитої склянки пива швидкість рухової реакції знижується у середньому на 13—16 %, точність реакції на рухомий об'єкт на 17—21 %, точність м'язових зусиль на 14—19 %. Алкоголь порушує нормальну фізіологію головного мозку внаслідок його отруєння. Це порушення пояснюється тим, що спирт особливо інтенсивно накопичується у нервовій тканині. Тому в мозку його концентрація набагато більша, ніж у крові. Після приймання навіть невеликих доз алкоголю знижується стійкість та інтенсивність уваги, порушуються процеси мислення і пам'яті. Працівникові треба більше часу, щоб оцінити виробничу ситуацію і прийняти рішення, а це сповільнює його готовність до дії.

Куріння є причиною багатьох важких захворювань. Захоплення курінням набуває загрозливих розмірів. Це — шкідлива звичка не тільки чоловіків, а й жінок.

Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. За статистикою кількість курців становить 12 млн. громадян — це 40 % населення працездатного віку (з них 3,6 млн. — жінки, 8,4 млн. — чоловіки). Курить кожна 3—4 жінка репродуктивного віку (20— 39 років). За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), ця шкідлива звичка викликає в Україні понад 100 тисяч смертей щорічно.

Суспільна думка, на превеликий жаль, мало або майже зовсім не засуджує цієї згубної звички, яка, по суті, є однією з форм наркологічної хвороби. Виявлено, що у тютюновому димі міститься близько 8 % окису вуглецю, нікотинова, синильна, мурашина, масляна, сірчана кислоти, сірчаний свинець, бензапірен, триокис миш'яку, радіоактивний елемент полоній, тютюновий дьоготь та інші отруйні речовини. Одним з найшкідливіших для здоров'я людини є нікотин. Дим від 25 цигарок містить близько двох крапель чистого нікотину, тобто таку кількість отрути, якої достатньо для того, щоб убити пса. У світі від куріння щорічно гине 2,5 млн. осіб, і, за прогнозом спеціалістів, до 2050 році ця цифра сягне 12 млн. У середньому кожна цигарка зменшує життя регулярного курця на 5,5 хв.

Куріння сприяє виникненню різних захворювань. Найчутливішою до дії нікотину є центральна нервова система: спочатку вона збуджується, а потім пригнічується. Нікотин згубно впливає на пам'ять, унаслідок чого знижується швидкість запам'ятовування, обсяг пам'яті, сповільнюється швидкість та чіткість реакції, притуплюється увага, погіршується гострота зору і знижується м'язова сила.

Нікотин, звужуючи судини мозку, ускладнює надходження крові до мозку, у результаті чого виникає головний біль, запаморочення. Нікотин порушує діяльність

серцево-судинної системи, підвищує тонус судинної стінки, спричиняє звуження кровоносних судин, сповільнює швидкість руху крові.

Недостатньо насичена киснем кров повільно тече по звужених судинах, спричиняючи кисневий голод тканин організму і передусім м'язу серця (міокарда). Спочатку виникає біль у ділянці серця, настає розлад кровопостачання міокарда (змертвіння його ділянки, тобто інфаркт міокарда). Ймовірність виникнення інфаркту у курців у 12 разів вища, ніж у тих, хто не курить. Коли людина курить, її пульс прискорюється до 15—18 уд./хв., підвищується артеріальний тиск. У курців серце скорочується за добу у 12— 15 тисяч разів частіше, ніж у людини, що не курить, у 5—8 разів частіше курці раптово вмирають від серцево-судинних захворювань.

Виявлено також шкідливий вплив нікотину на органи дихання. Під час куріння утворюється дуже шкідлива речовина, так званий тютюновий дьоготь (смоляний темний наліт, який осідає у легенях курців). Людина, яка щоденно викурює пачку цигарок, за рік поглинає 700—800 г дьогтю. Смолянисті речовини дьогтю є канцерогенними, спричиняють рак легень.

Курці часто забувають про те, що під час куріння вони можуть завдати неприємностей тим людям, які є поряд, і, навіть того не бажаючи, стають пасивними курцями. Від диму цигарок забруднюється атмосфера, підвищуються концентрація канцерогенних речовин у повітрі. Тютюновий дим, який потрапляє у навколишнє середовище, містить більше шкідливих речовин і тютюнових смол, ніж дим, яким дихає сам курець. У розвинутих країнах Західної Європи, США, починаючи з 60-х років XX століття, провадиться наполеглива боротьба з курінням. У результаті — зменшилась смертність від раку легень. У той же час спеціалісти прогнозують збільшення кількості випадків захворювання на рак легень у країнах СНД, адже сюди великими партіями ввозяться тютюнові вироби, причому не завжди кращої якості.

Наркоманія — справжнє зло для всіх країн світу. Це хвороба, викликана систематичним вживанням наркотиків, більшість з яких — рослинного походження (морфій, кокаїн, героїн, пантопон, індійські коноплі та їх похідні у вигляді гашишу, маріхуани, анаші та ін.). Наркоманія виявляється синдромом змішаної реакції, психічної і фізичної залежності, а також деякими психічними і соціальними феноменами. До наркоманії належить і зловживання снодійними препаратами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, наркотики стали основною причиною передчасної смерті людей, випередивши серцево-судинні захворювання і злоякісні пухлини. Учені стверджують, що небезпечний кожний наркотик, навіть одноразове його вживання залишає слід у нервових клітинах мозку, печінці, нирках і м'язах серця.

У разі повторного вживання непомітно, але неминуче з'являється звичка. Ще дією наркотиків збуджується нервова система, виникає екстаз, хворобливе захоплення і галюцинації. При відсутності наркотику людина перебуває в особливо болісному стані (абстиненція), її переслідує відчай, неспокій, дратівливість, нетерпіння, біль у кістках, м'язах, вона страждає від важкого безсоння або жахливих снів.

Учені стверджують, що за останні десять років різко збільшилась кількість наркоманів, особливо серед підлітків, які зловживають природними і синтетичними отруйними речовинами. Кількість смертей через передозування наркотиків збільшилася у 12 разів, а серед дітей — у 42 рази. І це не враховуючи дітей та підлітків, офіційно визнаних токсикоманами.

Торгівля наркотиками є однією з руйнівних загроз людської спільноти. За 20 розняти кіз індустрія наркотиків зросла від підприємств масштабу комори до високо організованого міжнародного бізнесу, в якому задіяні сотні тисяч осіб і прибутки яких вимірюються мільярдами доларів. Згідно зі статистикою, сьогодні наркотики споживають понад 200 млн. осіб, а обсяги торгівлі ними обчислюються приблизно в 400 млрд. доларів, що дорівнює 8 % світової торгівлі.

Соціальна небезпека наркоманії:

— наркомани погані працівники, їхня працездатність (фізична і розумова) знижена;

— наркоманія завдає великої матеріальної і моральної шкоди, є причиною нещасних випадків на виробництві;

— наркомани деградують фізично і морально, є тягарем для суспільства;

— наркомани входять до групи ризику розповсюдження СНІДу;

— наркологічна хвороба в усіх її проявах соціально небезпечна, психічні захворювання загрожують майбутньому нації, у зв'язку з цим проблема набуває глобального значення.

СНІД (синдром набутого імунодефіциту) — це інфекційна хвороба, яка уражає імунну систему, зокрема пригнічує клітинний імунітет. Уперше людство зіткнулося з цією хворобою наприкінці XX — на початку XXI століть. Упродовж останніх років ця соціально небезпечна хвороба в Україні набула загрозливих масштабів, особливо в молодіжному середовищі.

Незважаючи на те, що в Україні прийнятий Закон "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" й активно реалізується розроблена "Програма боротьби зі СНІДом", кількість хворих від цього не зменшилася.

У1987 році в Україні було 6 хворих на СНІД, у 1988 — 20, у 1994 — 34, у 2003 році лише тих ВІЛ-інфікованих (ВІЛ — вірус імунодефіциту людини), що пройшли через медичні установи, — 106 тисяч, 46 тисяч ВІЛ-інфікованих перебувають поза контролем медичних органів держави. За прогнозами фахівців, сьогодні в Україні на один зафіксований випадок СНІДу припадає від 5-ти до 10-ти незафіксованих. Основними факторами зараження СНІДом можуть бути:

— сексуальні контакти, коли один із статевих партнерів інфікований або хворий на СНІД;

— використання для ін'єкцій нестерильних шприців, зокрема серед наркоманів;

— переливання крові від інфікованої людини;

— внутрішньоутробне зараження матір'ю, інфікованою ВІЛ або хворою на СНІД тощо.

ВІЛ-інфіковані можуть не здогадуватися, що вони є носіями вірусу, аж до моменту оголошення результатів обстеження на ВІЛ або до часу виникнення перших симптомів. Початкові симптоми не є специфічними, вони можуть нагадувати перебіг інших хвороб і проявлятися втратою ваги, посиленням потовиділення, втомою. Лише обстеження на ВІЛ-антитіла може підтвердити або заперечити ВІЛ-інфікування.

ВІЛ-інфікована людина виглядає здоровою і не має жодних скарг упродовж тривалого періоду інфікування. Однак здоровий вигляд і відсутність скарг не гарантують безпеки "й статевим партнерам чи новонародженим дітям. На сьогодні медицина не розробила засобів, які б давали можливість лікувати людину від СНІДу.

Через поцілунки, дотики, міцні обійми ВІЛ не передається.

Захиститися від ВІЛ-інфікування людина може тільки шляхом застосування знань щодо запобігання ВІЛ та безпечною поведінкою.

До того ж, це захворювання тісно пов'язане з іншими соціально зумовленими хворобами: наявність ВІЛ/ СНІДу значно збільшує небезпеку ураження туберкульозом та захворюваннями, які передаються статевим шляхом.

Останні чинники суттєво впливають на стан репродуктивного здоров'я людини.

< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
Категорія: Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter