Тема 4. Ринковий механізм регулювання економічних відносин


Тема 4.

Ринковий механізм регулювання економічних відносин

 



1. Суть і функції ринку. Принципи ринкової економіки


Ринкова економіка - це система економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів і послуг, які здійснюються за допомогою грошей в умовах плюралізму всіх форм власності, вільної конкуренції і ціноутворення, що забезпечує ефективність вирішення соціально-економічних проблем.

Ринок  - фаза обміну в процесі суспільного виробництва;

- економічний простір (місце, територія, зона), на якій здійснюється обмін товарів;

- система виробничих відносин (зокрема, товарогрошових), які виникають в процесі купівлі-продажу послуг і товарів між виробниками і споживачами.

Для ефективного функціонування ринку необхідні такі умови:

  1. Різноманітність форм власності.
  2. Створення ринкової інфраструктури.
  3. Вільна конкуренція.

Досконалий ринок характеризується такими моментами: великий і регулярний попит, необмежена кількість учасників господарської діяльності, абсолютна мобільність чинників виробництва, наявність інформації.

Принципи функціонування ринку:

   -  Принцип свободи діяльності:

         а) надання суб'єктам прав власності та підприємницьких прав;

         б) ліквідація надмірних обмежень на форми, види, обсяги підприємницької діяльності.

   -  Принцип вільного ринкового ціноутворення.

   -  Принцип переваги споживача.

   -  Принцип відкритості економіки.

   -  Принцип договірних, контрактних відносин.

   -  Принцип державного регулювання ринкових відносин

(за допомогою податкового, фінансово-кредитного механізмів, державних програм, антимонопольних заходів, трудового законодавства).

В процесі регулювання суспільного відтворення ринок виконує шість таких функцій: інформаційна, посередницька, стимулювання ефективного господарювання, раціонального використання органічних ресурсів людиною і суспільством, розподілу і обміну, пропорційності, санування.

Ринкові механізми:

   -  потреби, інтереси, запити споживачів;

   -  інтереси і ціни виробників;

   -  об'єктивні економічні закони товарного виробництва;

   -  держсектор і державне регулювання економіки.

Характеристики ринків – стабільність, динаміка.

Переваги ринку:

-  гнучкість, висока адаптивність (тобто пристосовність) до умов, що змінюються;

-  ефективний розподіл ресурсів;

-  свобода вибору та дій виробників і споживачів;

-   максимальне використання досягнень НТР;

-  спроможність до задоволення різноманітних потреб, підвищення якості товарів і послуг.

Недоліки ринку:

   -  не сприяє збереженню невідтворних ресурсів;

   -  ігнорує потенційно негативні наслідки рішень, що приймається;

   -  не створює стимулів для виробництва товарів і послуг суспільного (колективного) користування;

   -  не гарантує повної зайнятості та стабільного рівня цін;

   -  не забезпечує дієвої мотивації фундаментальних досліджень в науці;

   -  схильний до нестабільного розвитку.

Нормальний ринок базується на сукупності таких інститутів: правова система;органи державного контролю і регулювання; асоціації, союзи споживачів, підприємців і працівників (професійні союзи), ринкова інфраструктура.

 


2. Класифікація ринків

  1. По об'єктах: ринки робочої сили, засобів виробництва, споживачів, позичкових капіталів, послуг, технологій, духовних благ тощо.
  2. У просторовому відношенні: локальний, регіональний, національний, регіональний по групі інтегрованих країн, світовій ринки.
  3. По механізму функціонування: вільний, монополізований, державно-регульований і планово-регульований ринки.
  4. По рівню насиченості: рівноважний (за обсягом і структурою), дефіцитний і надмірний.
  5. По формах власності: приватний, державний, кооперативний.
  6. По організації ринкового обміну: оптовий, роздрібний, експортний, імпортний.
  7. По видах конкуренції: ринок довершеної і недосконалої конкуренції.
  8. По ступеню зрілості ринкових відносин: розвинений і такий, що формується.
  9. З погляду відповідності чинному законодавству: легальний, тіньовий.
  10. По рівню насиченості товарами: дефіцитний, рівноважний, надмірний.
  11. По характеру і рівню попиту і пропозиції на ринку: ринок продавців і покупців.
  12. По характеру взаємин між продавцем і покупцем: ринок вільний, замкнутий і регульований.



3. Ринкова інфраструктура


Інфраструктура ринкової економіки - це сукупність пов’язаних між собою спеціалізованих інститутів, що діють в межах особливих ринків і виконують певні функції по забезпеченню нормального режиму їх функціонування.

Інфраструктурна діяльність включає:

   -  збір, узагальнення і розповсюдження економічної інформації;

   -  спеціальне вивчення ринку з метою збільшення продажів;

   -  публічне надання інформації про господарюючі суб'єкти, товари і послуги;

   -  оцінка окремих господарюючих суб'єктів та інструментів їх діяльності.

Складовими частинами інфраструктури ринку є: державне організаційно-правове забезпечення у формі різноманітних державних структур регулювання і контролю, кредитна система і комерційні банки, емісійна система і емісійні банки, різноманітні системи посередників, зокрема товарні, сировинні і фондові біржі, аукціони, ярмарки, торги, державні та недержавні органи сприяння зайнятості (біржі праці), державні та недержавні страхові компанії, рекламні та інформаційні агентства, засоби масової інформації, різні інвестиційні фонди, комерційно-виставкові комплекси, професійні союзи тих, що працюють по найму, система вищої і середньої професійної освіти на державному і приватному рівнях, митна система, консультаційні компанії, зони вільного підприємництва.



4. Держава і ринок


Державне регулювання економічних і соціальних відносин - це цілеспрямована діяльність держави по забезпеченню стабільності і бажаних темпів відтворення загальних народногосподарських умов, нормального функціонування товаровиробників.

Ця діяльність здійснюється на підставі використання правових, бюджетно-податкових та інших норм, а також різних форм планування, прогнозування і проектування.

Важливим інструментом є державні капітальні вкладення, державні закупівлі та державні соціальні витрати.

Відповідно до законодавства держава бере на себе такі функції:

1. Фінансування пріоритетних напрямів наукових досліджень і програм підготовки кваліфікованої робочої сили.

2. Фінансове заохочення модернізації устаткування і зростання його продуктивності, розробка заходів розвитку експортного потенціалу.

3. Фінансування програм з охорони природи.

4. Регулювання загальнонаціональної системи соціального страхування як найважливішого елементу відтворення робочої сили.

Державний бюджет і фінансова система впливають на підприємницьку діяльність, формуючи різні поєднання стимулів, держава  направляє  їх діяльність в русло здійснення соціальних завдань, важливих для всього суспільства.

Податкова політика, як і державне інвестування, використовується для стимулювання економічного зростання, НТП, зміни пропорцій, підвищення експортної конкурентоспроможності товарів.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 109
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ви живете...