Виховання як цілеспрямований процес формування особистості здійснюється завдяки реалізації різноманітних виховних методів.
Методи виховання - способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки.
Залежно від виховної ситуації обирають конкретні прийоми виховання, що є передумовою підвищення ефективності методів виховання.
Прийом виховання - частина, елемент методу виховання, необхідний для ефективнішого застосування методу в конкретній ситуації.
У взаємозв'язку з методами і прийомами виховання відбувається використання засобів виховання.
Засоби виховання - вид суспільної діяльності, який впливає на особистість у певному напрямі.
До засобів виховання належать праця, мистецтво, засоби масової інформації, шкільний режим та ін.
Методи виховання поділяють на загальні (застосовують в усіх напрямах виховання) і часткові (використовують переважно в одному з них - правовому, економічному, фізичному та ін.).
Вибір методу та ефективність його використання залежать від:
- вікових особливостей школярів та їх життєвого досвіду;
- рівня розвитку дитячого колективу;
- індивідуальних особливостей школярів. На ці особливості слід зважати не лише в індивідуальній виховній роботі, а й під час групових і фронтальних виховних заходів;
- ефективності методів виховання, умовою ефективності якої є врахування психології школяра. Учень реагує на виховний вплив позитивно, негативно або нейтрально. Це потребує від педагога вміння з'ясувати реакцію вихованця і відповідно скоригувати його сприймання.
Класифікація методів – це побудована (складена) за певною ознакою система методів.
За характером методи виховання поділяють на переконання, вправи, заохочення і покарання.
За результатами методи впливу на вихованця поділяють на два класи:
1. Впливи, що створюють моральні настанови, мотиви, відношення, сприяють формуванню уявлень, понять, ідей.
2. Впливи, що утворюють звички, які визначають той або інший тип поведінки.
Нині найбільш об'єктивною і зручною є класифікація методів виховання на основі спрямованості — інтегративної характеристики, що містить у собі єдність цільового, змістового і процесуального аспектів методів виховання (Г.І. Щукіна). У відповідності з цією характеристикою виділяються три групи методів виховання:
1. Методи формування свідомості особистості.
2. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
3. Методи стимулювання поведінки і діяльності.
За критерієм функціональності розрізняють такі групи методів виховання: методи формування свідомості; методи формування суспільної поведінки; методи стимулювання діяльності та поведінки; методи контролю й аналізу рівня вихованості.