Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Фінансове право (Шпаргалки)


Місце фінансового права в національній системі права


Рух коштів регулюється комплексом правових галузей, що входять до системи права. Природно, що кожна галузь визначає свій аспект регулювання, відмежовуючи групу однорідних відносин, до яких застосо­вується специфічний галузевий метод регулювання. Фінансове право, беручи участь у цьому регулюванні, згідно зі своїм предметом і методом не виключає встановлення стійких зв’язків з іншими галузями права, які у тому чи іншому ступені стосуються об’єкта фінансово-правового ре­гулювання. Явище, що потребує всебічного правового регулювання, передбачає сполучення двох суперечливих процесів. З одного боку, необ­хідно розкласти це явище на складові, які і повинні знаходитись у сфе­рі уваги окремих галузей права, що регулюють конкретну сторону про­блеми своїми специфічними методами. З другого боку, важливо об’єднати окремі режими правового регулювання в єдиний процес, визначити і погодити межі зіткнення окремих галузей. Наприклад, факт одержання заробітної плати фізичною особою передбачає виникнення чи реалізацію трудових правовідносин, податкових (пов’язаних зі сплатою прибутко­вого податку), цивільних (наприклад, при погашенні кредитів чи відсот­ків на них безпосередньо із зарплати) тощо. Саме тому дуже важливо визначити місце фінансового права в системі права.

Регулювання відносин, пов’язаних з рухом публічних грошових фондів, передбачає певний фінансово-правовий аспект цього процесу. Він визначається низкою обставин:

фінансово-правові відносини спрямовані на мобілізацію публіч­них грошових фондів;

зібрані кошти спрямовуються на забезпечення функцій і завдань держави, органів місцевого самоврядування;

йдеться про визначеність умов виникнення, зміни та припинення грошових відносин;

обумовлюється функціями державних органів у сфері фінансової діяльності.

Особливості, своєрідність та зміст фінансового права найповніше розкриваються при зіставленні і відмежуванні його від інших галузей права. Фінансові правовідносини, що передбачають як обов’язкового суб’єкта державу, пов’язані з багатьма сторонами її функціонування. Конституційне право, що має базове значення для всіх правових галу­зей та інститутів, відіграє таку саму роль і щодо фінансового права. Так, Конституція України встановлює пріоритет міжнародних догово­рів над нормами національного законодавства. Принципове значення для формування і функціонування всієї системи фінансового законо­давства має також норма Конституції, відповідно до якої закони та інші правові акти не повинні суперечити Конституції. Крім того, деякі норми конституційного права одночасно містять основні засади фінан­сового права. Так, ст. 67 Конституції України містить положення, від­повідно до якого громадянин зобов’язаний сплачувати законно вста­новлені податки і збори. Ця ж стаття виконує охоронні функції і за­хищає інтереси всіх платників, оскільки містить положення, що за­бороняє необгрунтоване збільшення податкового тягаря шляхом на­дання податковим нормам зворотної сили.

Взаємодія фінансового права й адміністративного права виявляєть­ся у встановленні відповідальності за порушення фінансового законо­давства. Охоронна функція фінансового права зумовлена тим, що ад­міністративна відповідальність забезпечує виконання платниками податків їх обов’язків. Наприклад, відповідальність за порушення податкового законодавства містить разом з фінансовими й систему адміністративних санкцій. При цьому застосування адміністративних санкцій за фінансові правопорушення також неможливе без викорис­тання категорій фінансового права.

Особливий інтерес становлять співвідношення фінансового і цивіль­ного права. Хоча фінансове право є публічною галуззю, між ним і ци­вільним правом існує найтісніший зв’язок. Фінансове і цивільне право пов’язані настільки тісно, що дають підстави одним дослідникам бачи­ти у фінансовому праві додаток до цивільного права, а іншим - стверджувати, що цивільне право повинне бути підпорядковане фінансовому праву. Однак подібне тлумачення взаємозв’язку фінансового і цивільно­го права здатне лише відвести від сутності справи. Фінансове право охоплює регулювання господарських процесів, як і цивільне, але в зовсім інших аспектах, іншими методами. Такі категорії цивільного права, як дохід, майно, споживання (витрата), видатки та ін., використовуються у фінансовому праві, де вони формуються та інституціоналізуються.

До майнових відносин, які засновані на адміністративному чи ін­шому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, у тому числі до фінансових і адміністративних відносин, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не передбачено законодавством. Таким чином, за загальним правилом норми цивільного права не застосову­ються до бюджетних, податкових відносин. Таке розмежування є над­звичайно важливим, оскільки фінансові відносини також тісно пов’язані з майном. Однак не слід забувати і про можливі винятки, коли ті чи інші положення цивільного законодавства застосовуються у сфе­рі фінансового регулювання.

Саме цивільне право регулює відносини, реалізація яких перед­бачає досягнення певних господарських результатів. Після одержання таких результатів вступає в дію фінансове право, яке визначає розміри і порядок сплати відповідних платежів, санкції за ухиляння від сплати податків, зборів тощо. Таким чином, фінансове право нібито підклю­чається до відносин, що регулюються цивільним правом. У багатьох випадках фінансове право прямо посилається на цивільно-правові інститути (власність, відкриття спадщини, дарування) та поняття (до­говір купівлі-продажу, передавання права власності).

Низка комплексних категорій характерна для фінансового і трудо­вого права. Наприклад, особливості оподаткування пенсій чи дія спе­цифічного механізму відрахувань до Пенсійного фонду України дуже схожі з податковими важелями, хоча і визначаються предметом трудо­вого права.

Зв’язок фінансового і кримінального права має подвійну природу. З одного боку, деякі норми кримінального права спрямовані на захист об’єктів, що є об’єктами фінансово-правового регулювання, а з друго­го - кваліфікація деяких злочинів неможлива без застосування катего­рій фінансового права та норм фінансового законодавства.

Досить широко використовується НПА міжнародного права, що регулюють фінансову діяльність. Так, договори (конвенції, угоди) про усунення подвійного оподаткування пов’язують Україну з багатьма державами (Великою Британією, Польщею та ін.). Особли­вістю подібних зв’язків фінансового і міжнародного права є вища юридична чинність міжнародних договорів порівняно із вітчизняними законами.


Категорія: Фінансове право (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter