Основні напрямки бюджетної політики


Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджету


Основні напрямки бюджетної політики, або бюджетна резолюція – це нормативний документ, що передує розробці проекту Державного бюджету та містить певні рамки, граничні моменти, якими КМУ має керуватися при розробці проекту ДБУ.

Мінфін України скла­дає проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік і подає їх до 20 березня року, що передує плановому, на розгляд до Кабінету Міністрів. Після цього зазначений проект роз­глядається і схвалюється Кабінетом Міністрів України та подається до Верховної Ради України.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період містить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо:

1) основних прогнозних макропоказників економічного і соціаль­ного розвитку України (із зазначенням показників номінального і ре­ального обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньо­му за рік та на кінець року, рівня безробіття);

2) основних завдань бюджетної політики, зокрема граничного об­сягу дефіциту (профіциту) державного бюджету, частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляєть­ся через зведений бюджет України, граничного обсягу державного боргу і граничного обсягу надання державних гарантій, встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;

3) пріоритетних завдань податкової політики;

4) реалізації пріоритетних державних (цільових) програм;

5) взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами, включаючи обґрунтування питомої ваги місцевих бюджетів у зведено­му бюджеті України;

6) інших питань, необхідних для складання проекту закону про Державний бюджет України.

Отже, у цьому документі містяться головні пріоритети бюджетної політики на плановий рік, які повинні стати орієнтиром для Уряду, який керує складанням проекту бюджету, і Верховної Ради України при розгляді та затвердженні бюджету.

Далі починається аналіз Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період у Верховній Раді України. Це здій­снюється з урахуванням поданого Кабінетом Міністрів України річно­го звіту про виконання закону про Державний бюджет України за по­передній бюджетний період. Народні депутати, комітети розробляють свої пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і подають їх до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, до 15 квітня року, що пере­дує плановому, але не пізніше ніж за 15 днів до дня розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради. Комітет Верховної Ради з питань бюджету розглядає пропозиції, що надійшли, готує на основі поданого Кабінетом Міністрів України проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і пропозицій до нього та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бю­джетний період, який надається народним депутатам не пізніш як за два дні до розгляду зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради. Розгляд питання щодо Основних напрямів у Верховній Раді має відбутися не пізніше 30 квітня року, що передує плановому. За результатами парламентських слухань Верховна Рада України ухва­лює рішення про:

1) прийняття проекту постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджет­ний період;

2) направлення проекту постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період до комітету, до предмета відання якого належать питання бю­джету, для підготовки до повторного розгляду Верховною Радою з ура­хуванням зауважень, висловлених під час розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради (з визначенням строків такої підготовки).


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 124
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?