Формування політико-правових механізмів співробітництва держав-членів ЄС


Формування політико-правових механізмів співробітництва держав-членів ЄС у зовнішньополітичній та правоохоронній сферах


Рішення ініціювати європейську політичну співпрацю було прийнято протягом саміту глав держав-членів Європейських Співтовариств, який відбувся у Гаазі у грудні 1969 р. Так, в фінальному комюніке цієї зустрічі було сказано, що «сторони домовились надати вказівки міністрам закордонних справ стосовно вивчення можливості досягнути прогрес на шляху політичної уніфікації, в контексті розширення». Міністри повинні були зробити доповідь по відношенню до цієї проблематики не пізніше кінця липня. Варто зауважити, що це рішення було прийнято у світлі перемовин, які велись між Європейськими Співтовариствами та Великобританією, Ірландією, Данією, та Норвегією щодо їх майбутнього вступу до ЄС.

Так, вже 27 жовтня 1970 р., спеціальним комітетом було опубліковано доповідь Довіньйона. У цій доповіді містилось дві основні мети політичного співробітництва держав-членів у зовнішніх питаннях:

  • забезпечити більше взаємне порозуміння з фундаментальних проблем зовнішньої політики за допомогою регулярних консультацій та обміну інформацією;
  • збільшити солідарність держав-членів шляхом гармонізації поглядів, концентрації підходів, та сумісних дій, які видаються підходящими та бажаними.

Європейська політична співпраця не була атакою на наднаціональний «коммунітарний» метод, який використовувався в процесі будівництва спільного ринку. Навпаки, це повинно було слугувати додатковим стовпом, на якому мав триматися інтеграційний процес.

Вона мала проходити на декількох рівнях. Перший рівень, це рівень самітів глав держав-членів ЄС, другий рівень – це рівень зустрічей між міністрами закордонних справ; третій рівень – це технічна співпраця в рамках політичного комітету; п’ятий рівень – це робочі групи з різних питань.

Також, у цей період, активізується співпраця й у правоохоронній сфері, зокрема у 1975 р. державами-членами Європейських Спільно створюється група TREVI, мета якої полягала у реагуванні на можливі терористичні загрози в Європі. Вона діяла, як частина європейського політичного співробітництва. Слід пам’ятати, що внутрішні справи розглядалися як виключно суверенна парафія держав-членів, отже держави не бажали інтегруватися у цій сфері. Співпраця в рамках TREVI передбачала обмін інформацією, координацію правоохоронних заходів, боротьбу проти тероризму та наркоторгівлі. Зі вступом у дію Маастрихтського договору 1992 р., вона була інтегровано до другої опори новоствореного Європейського Союзу – співпраці у галузі юстиції та внутрішніх справ.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4362
1  
Всього коментарів 12
1  
Користувачів 70
Наші партнери
Оновлення new
  • Особи, які можуть та не можуть бути представниками в суді
  • Особи, які можуть бути представниками: адвокат; законний представник. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
  • Міністерство освіти і науки України змінило правило вступу до вищих навчальних закладів
  • По-перше, у 2019 році МОН збільшить пільги для учасників бойових дій. По-друге, МОН затвердило нові норми вступу на бакалаврат та
  • Законні представники у цивільному процесі
  • Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких
  • Види представництва у цивільному процесі
  • ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі
  • Умови, які необхідні для здійснення функцій представника у цивільному процесі
  • Для того, щоб відбулося процесуальне представництво, повинно бути дотримано низку умов: такі особи мають бути правоздатні та дієздатні, тобто, не
Інформація
Голосування
Звідки Ви дізнались про сайт ?