Правовий режим інформаційних ресурсів


Правовий режим інформаційних ресурсів


Найбільш універсальне визначення інформаційного ресурсу міститься в Законі України «Про національну програму інформатизації». Згідно зі ст. 1 Закону, інформаційний ресурс - це сукупність документів в інформаційних системах.

На жаль, у національному законодавстві немає єдиного визначення правового режиму інформаційних ресурсів, а більшість нормативно-правових актів регулюють правові режими інформаційних ресурсів в окремих інформаційних системах. Проте саме єдиний правовий режим може бути тією універсальною характеристикою, що об'єднує окремі документи в цілісну інформаційну систему.

Така концепція набула широкого визнання в науковій літерату­рі, де вже достатньо давно використовується поняття правовий ре­жим інформаційних ресурсів, яким характеризується сукупність пра­вових норм, що регулюють суспільні відносини щодо того чи іншого інформаційного ресурсу. "Правові норми вданому випадку встановлюють обов'язкові вимоги, без яких інформаційний ресурс не мож­на включити до системи правових відносин і отримати повноцінні га­рантії в процесі взаємодії суб'єктів з приводу конкретних об'єктів да­ного ресурсу”.

Правовий режим інформаційного ресурсу складається з правових норм, що визначають ключові правила, за якими той чи той інформаційний ресурс може бути залучений в обіг інформації в суспільстві.

Такими нормами, є:

1) право власності на інформацію, окремі документи та масиви документів в інформаційних системах;

Підставами виникнення права власності на інформацію є:

- створення інформації своїми силами і своїм коштом

- договір на створення інформації

- договір, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи

2) порядок документування інформації, надання документам юридичної сили та її підтвердження;

3) категорії інформації відповідно до рівня доступу до неї;

4) мета й порядок захисту інформації.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
1  
Користувачів 124
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?