Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Юридична енциклопедія (Сім'я)

Недійсний шлюб


Зареєстрований у встановленому порядку шлюб вважається укладеним законно й тягне за собою нас­тання передбачених законодавством правових наслідків. Чинне законодавство передбачає ряд випадків коли шлюб визнається недійсним. Недійсний шлюб не є підставою для виникнення у осіб, між яки­ми він був зареєстрований, прав та обов'язків под­ружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

У Сімейному кодексі України передбачено три мо­делі визнання шлюбу недійсним:

1. Визнання шлюбу недійсним без рішення суду (автоматично недійсний шлюб). Шлюб визнається недійсним при наявності певних підстав в силу пря­мої вказівки закону.

2. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду. Рішення суду повинно ґрунтуватися на доведених в судовому засіданні обставинах, які свідчать про по­рушення умов укладення шлюбу.

3. Можливе визнання шлюбу недійсним за рішен­ням суду. Правові наслідки, які можуть настати у зв'язку з порушеннями умов укладення шлюбу, зале­жать від суддівського бачення: суд може або визнати шлюб дійсним, не дивлячись на порушення, або, вра­ховуючи їх, визнати шлюб недійсним.


До автоматично недійсного шлюбу СКУ відносить шлюб:

- зареєстрований з особою, яка одночасно перебу­ває в іншому зареєстрованому шлюбі;

- зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;

- зареєстрований з особою, яка визнана недієздат­ного.

Такий шлюб не потребує визнання його недійсним в судовому порядку із наведенням якихось доказів, тому орган реєстрації актів цивільного стану зо­бов’язаний анулювати актовий запис про такий шлюб лише за заявою заінтересованої особи. Заінтересова­ними особами можуть бути не лише подружжя, а й ті особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини. Актовий запис про недійсний шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб, а та­кож розірвання цього шлюбу.

Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже пере­буває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повтор­ного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

 

Інша категорія шлюбів — ті, які визнаються недійсними виключно за рішенням суду. СКУ передбачено для цього дві підстави:

– якщо шлюб був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. При цьому згода не вважається вільною:

1) коли в момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алко­гольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в резуль­таті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними;

2) шлюб було зареєстровано в результаті психічного чи фізичного насилля;

– якщо шлюб є фіктивним, тобто таким, що укладе­ний жінкою та чоловіком або одним з них без наміру створити сім'ю (тобто наміру бути пов'язаними спіль­ним побутом, спільно проживати, мати спільних дітей тощо) і набуття прав та обов'язків подружжя.

Для визнання в таких випадках шлюбу недійсним необхідно подати позовну заяву про визнання шлюбу недійсним із відповідними доказами – документальне підтвердження постійно роздільного прожи­вання, пояснення свідків, довідки медично-лікуваль­них установ про стан психічного здоров'я одного з подружжя, висновки експертів тощо. Шлюб не може бути визнаний недійним лише в тому разі, якщо на момент розгляду справи судом відпали ті обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

 

За рішенням суду шлюб може бути визнаний недійсним у таких випадках:

якщо він зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною без права, наданого на це попереднім рішенням суду;

якщо він зареєстрований між двоюрідними бра­том та сестрою; між тіткою, дядьком, племінником та племінницею;

якщо він зареєстрований з особою, яка прихова­ла свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

— якщо він зареєстрований з особою, яка не досяг­ла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб.

У таких випадках важлива роль належить судові, оскільки він наділений правом самостійно визнати шлюб недійсним або відмовити у задоволенні позов­них вимог. При цьому, вирішуючи справу, суд пови­нен взяти до уваги, наскільки таким шлюбом пору­шені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а та­кож інші обставини, що мають істотне значення. У будь-якому разі шлюб за наявності перерахованих підстав не може бути визнаний недійсним, якщо в пари усиновлювач-усиновитель, двоюрідний брат-двоюрідна сестра, тітка/дядько-племінник/племінниця, дружина вагітна або є дитина. Крім того, шлюб не може бути визнаний недійсним якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано пра­во на шлюб.

Не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним його розірвання, смерть дружини або чоловіка. Якщо ж шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути пред'явлено лише після ска­сування рішення суду про розірвання шлюбу.

СКУ передбачає випадок коли шлюб вважається неукладеним. Шлюб, зареєстрований у відсутності на­реченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у державному органі реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою прокурора.

Шлюб, визнаний недійсним, вважається таким з моменту його державної реєстрації.

Визнання шлюбу недійсним тягне за собою певні правові наслідки, а саме:

1. Автоматично недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстро­ваний, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими за­конами України.

2. Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності. Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та кош­тами.

3. Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої право­вої підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більш як за ос­танні три роки.

4. Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і мо­же бути виселена.

5. Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.

6. Вищезазначені правові наслідки застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлю­бу і приховала їх від другої сторони і (або) від держав­ного органу реєстрації актів цивільного стану.

Для особи, яка не знала і не могла знати про переш­коди до реєстрації шлюбу, внаслідок визнання цього шлюбу недійсним настають особливі наслідки, а саме ця особа має право:

1) на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;

2) на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом;

3) на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 СКУ;

4) на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.

Слід особливо зазначити, що недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.

Категорія: Юридична енциклопедія (Сім'я)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter