Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Конституційна реформа в Україні (Лекції)


5. Статус народного депутата України


Народним депутатом може бути тільки громадянин Украї­ни, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і про­живає в Україні протягом останніх 5 років. Не може бути обра­ний до Верховної Ради України громадянин, що має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Народний депутат України є обраний відповідно до За­кону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді Украї­ни і уповноважений ним протягом строку депутатських по­вноважень здійснювати повноваження, що дає можливість брати участь у законотворчій діяльності та здійсненні ін­ших функцій Верховної Ради України.

Правовий статус народного депутата України встанов­люється положеннями Конституції України (статті 78-81), Законом України "Про статус народного депутата України" в редакції Закону від 28 лютого 2014 року № 836-VII, Регламентом Верхо­вної Ради України від 10 лютого 2010 року та іншими акта­ми. В них закріплюються такі елементи статусу народного депутатаяк: принципи статусу народного де­путата України, строк його повноважень, права і обов'язки та гарантії депутатської діяльності.

Принципами статусу народного депутата України є:

1) вільний депутатський мандат;

2) здійснення повноважень народним депутатом на постій­ній основі;

3) несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності;

4) рівноправність депутатів;

5) депутатська недоторканність та депутатський індемнітет.

Принцип вільного депутатського мандата по суті означає, що парламен­тарій є представником всього народу (нації), ніхто не може давати йому обов'язкові накази.

Принципи здійснення повноважень народним депута­том України на постійній основі та несумісності депу­татського мандата закріплені в ст. 78 Конституції Украї­ни та в ст. 3 Закону України "Про статус народного депута­та України".

Принцип несумісності депутатського мандата означає, що народний депутат Ук­раїни не має права:

1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади;

2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;

3) обіймати посаду міського, сільського, селищного го­лови;

4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від вико­нання обов'язків народного депутата час;

5) залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяль­ністю;

6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одер­жання прибутку

Принцип депутатської рівноправності знаходить свій вияв у рівному праві народних депутатів України обирати і бути обраними до органів Верховної Ради та на парламентські посади, у праві законодавчої ініціативи, брати участь у де­батах тощо.

Принцип депутатської недоторканності означає, що:

1. Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної від­повідальності, затриманий чи заарештований.

2. Обшук, затримання народного депутата чи огляд осо­бистих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таєм­ниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відпові­дно до закону обмежують права і свободи народного депу­тата України, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кри­мінальної відповідальності, якщо іншими способами одер­жати інформацію неможливо (ч. 3 ст. 80 Конституції Укра­їни, ст. 27 Закону України "Про статус народного депутата України").

Депутатський індемнітет розглядається в двох аспектах, по-перше, як невідповідальність народного депутата України – він не несе юридичної відповідальності за результати голо­сування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (ч. 2 ст. 80 Конституції України), по-друге, як винагорода на­родного депутата України за його парламентську діяльність (заробітна плата)

Строк повноважень народного депутата України – п’ять років (ч. 5 ст. 76 Конституції України).

Повноваження народного депутата України починають­ся після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депу­татського мандата.

Припиняються повноваження народного депутата Ук­раїни одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України, тобто з моменту відкриття першого засідан­ня Верховної Ради України нового скликання.

Повноваження народного депутата України можуть бути припинені і достроково:за рішенням Верховної Ради Ук­раїни, Президента України, вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або за рішенням суду.

Так, повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою (приймає рішення Верховна Рада України);

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього (повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду);

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім (повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду);

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України (приймає рішення Верховна Рада України);

5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто (приймає рішення суд);

6) не входження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції (за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення);

7) його смерті (повноваження припиняються з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть).

Повноваження народного депутата України закріплю­ються Конституцією та Законом України "Про статус на­родного депутата України". Відповідно їх можна поділити на повноваження: а) у Верховній Раді України та її органах; б) у виборчому окрузі та за його межами.

Працюючи у Верховній Раді та її органах, народний депутат реалізує такі основні права: ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано; обирати і бути обраним до органів Верховної Ради Украї­ни; пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами; законодавчої ініціативи; вносити проекти постанов, інших актів; вносити у Верховну Раду України та її органи пропозиції; звертатися із запитами, брати участь у дебатах, вимагати відповіді на запит; ви­ступати з обґрунтуванням своїх пропозицій; об'єднува­тися у депутатські фракції тощо.

До основних обов'язків народного депутата у Верховній Раді України та її органах Закон відносить: бути присутнім та брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано, виконувати їх доручен­ня; додержуватися Регламенту Верховної Ради України; брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради України, рішень її органів; інформу­вати Верховну Раду України та її відповідні органи про ви­конання їх доручень.

Працюючи у виборчому окрузі та за його межами, на­родний депутат України користується правом: брати участь у розгляді в органах державної влади будь-яких питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій; звертатися в державні органи і органи об'єднань громадян, підпри­ємств, установ і організацій з питань своєї депутатської діяльності; відвідувати будь-які державні органи і органи об'єднань громадян, підприємства, установи і організації з питань своєї депутатської діяльності; перевіряти відомо­сті про порушення закону, прав та інтересів громадян і організацій та вимагати від відповідних посадових осіб, органів і організацій припинення цих порушень тощо.

При цьому народний депутат України зобов'язаний: підтримувати тісні зв'язки з виборцями; вивчати громадську думку, потреби і запити населення; вести регулярний прийом ви­борців.

Гарантіями діяльності народного депутата України є:

1) непорушність повноважень народного депутата Ук­раїни;

2) депутатська недоторканність;

3) забезпечення народному депутату України умов для виконання депутатських повноважень;

4) звільнення народного депутата України від призову на військову службу або збори;

5) державне страхування народного депутата України;

6) забезпечення народному депутату України умов для підвищення професійного рівня;

7) фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечен­ня народного депутата України;

8) відшкодування витрат, пов'язаних з депутатською дія­льністю;

9) забезпечення народного депутата України житловим приміщенням тощо.


Категорія: Конституційна реформа в Україні (Лекції)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter