Пошук по сайту

1.7. Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції

1.7. Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції

Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції — це система мовних знаків (слів і словосполучень), якими опи­суються і за допомогою яких досліджуються державно-правові явища. Понятійно-категоріальний апарат юридич­ної науки є складним і різноманітним, бо багатозначним є предмет її віддзеркалення — держава і право та пов'язані з ними явища. Нерозривний зв'язок юридичних понять з державою і правом є головною, істотною ознакою, що ви­значає їхні характерні риси.

Правові поняття логічно оформлені загальні думки про клас юридичних явищ. Поняття (разом з думкою та умовиводом) є однією з основних форм мислення. Воно ві­дображає та закріплює істотні (відмітні) ознаки предметів або явищ об'єктивного світу і процесу мислення і є простою структурною одиницею думки. Поняття про державу і пра­во найважливіший різновид соціально-політичних по­нять, багато з яких були сформульовані у глибокій давнині. Так, поняття «справедливість», «закон», «демократія» виробили і використали старогрецькі філософи Сократ, Платон, Арістотель. Державно-правові поняття були ши­роко відомі в Стародавньому Римі, причому не тільки про­фесійним юристам, а й усім громадянам. Багато з них ви­користовується сучасною юриспруденцією (конституція, особа, контракт, віндикація тощо).

Виникнувши, поняття не залишаються незмінними, застиглими, вони постійно розвиваються, коректуються, наповнюються новим змістом. Поняття тільки тоді будуть такими, що «працюють», коли вони правильно відобража­ють соціальну дійсність, потреби її розвитку.

Багато юридичних понять закріплюються в законодав­стві, що пояснюється суто практичними потребами право­вого регулювання суспільних відносин. Наприклад, в українській правотворчіи діяльності склалася традиція одну з перших статей кожного закону присвячувати визна­ченню понять, що вживаються в тексті акта.

Теорія держави і права вивчає і дає узагальнені поняття про державу і право на основі аналізу державно-правової практики і досягнень інших юридичних наук. Наприклад, в рамках теорії держави формулюються поняття держави, форм і функцій держави, поняття правової та соціальної держави. В рамках теорії права формулюються поняття права, правової норми, форми права, закону, правовідно­син, правосвідомості, законності тощо.

За сферою дії та значущістю правові поняття поділя­ються на:

1) загальноправові, такі, що мають значення для всієї системи юридичних наук, всіх галузей права та законодавства («держава», «право», «правовідносини», «законність» тощо);

2) міжгалузеві, такі, що мають значення для кількох галузей права і науки (« проступок », «матеріальна відповідальність» тощо);

3) галузеві, межі дії яких визначаються межами тієї абоіншої галузі («трудова угода», «обвинувачений», «комі­тент» тощо).

Найбільш загальні, гранично широкі правові поняття називаються правовими категоріями. Вони мають двоякий "характер. З одного боку, вони є підсумком вивчення дер­жавно-правової дійсності, з іншого результатом узагаль­нення раніше вироблених правових понять. Так, узагаль­нюючи поняття кримінальної, адміністративної, цивільної та дисциплінарної відповідальності, теорія держави і права формулює гранично широке поняття юридичної відповідаль­ності. Воно й буде правовою категорією, оскільки це по­няття, абстрагуючись від ознак, властивих окремим видам юридичної відповідальності, зосереджує увагу на загальних рисах юридичної відповідальності в цілому.

Сукупність певних фундаментальних понять і категорій утворюють ту або іншу галузь права, науку про неї та відпо­відну навчальну дисципліну. Наприклад, у кримінальному праві це поняття «злочин», «покарання», «співучасть», «позбавлення волі», «погашення судимості» тощо.

< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПЕРЕДМОВА
Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
5  
Користувачів 341
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Звідки Ви дізнались про сайт ?