Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Теорія держави і права - Крестовська Н.М.

2.5. Основні теорії походження права

Існує кілька найбільш загальних підходів до постановки і вирішення проблеми походження права. Найвиразніше є видимими два загально-філософські підходи: ідеалістич­ний та матеріалістичний. Перший з них, ґрунтуючись на уявленні про надприродний, незалежний від людини і сус­пільства характер права, пов'язує право з волею Бога (бо­гів). Другий підхід передбачає земні, такі, що кореняться в природі людини та/або суспільства, причини формування права. В межах ідеалістичного та матеріалістичного під­ходів склалося кілька теорій (концепцій) походження права.

У глибокій давнині склалися теологічні (міфологічні) уявлення про походження права. Відповідно до них право було створено Богом (богами) і дароване людині через по­сланника, пророка або правителя. Воно виражає волю Бога, утілює вищий розум, добро і справедливість. Так, за уяв­леннями стародавніх греків право і правосвідомість людей були породжені Зевсом-Вседержителем і Фемідою боги­нею порядку. їхні дочки Діке (справедливість) та Евномія (благозаконність) стояли на варті правопорядку, Не­мезида карала неслухів, а Гермес уміло передавав волю Зевса людям.

Богоодкровенний характер права однозначно визнають найбільші монотеїстичні релігії. Так, іудеї вважають Мой-сея провідником волі Божої, втіленої в Декалозі Десяти заповідях-законах. Християни, шануючи Декалог,виво­дять право з проповідей Ісуса Христа. На таких же теоло­гічних позиціях в правових питаннях стоїть іслам, убача­ючи в Мухаммеді єдиного пророка розпоряджень Аллаха.

На основі цих широко поширених уявлень були створе­ні розгорнуті теорії божественного походження права, найбільш відомим з яких є учення католицького богослова Томи Аквінського (XIII ст.).Розквіт теологічної теорії по­ходження права прийшовся на період середньовіччя, але й тепер існує немало її прихильників (наприклад, Жак Ма-рітен).

Природно-правова теорія, що теж має давню історію (Арістотель, Цицерон, Томас Гоббс, Джон Локк, Жан Жак Руссо), пов'язує походження праваз ідеалами добра,спра­ведливості, розуму, властивими людині за природою. Волевстановлене право, з позицій цієї теорії, лише закріплює та створює гарантії для дії природного права. Однією з таких гарантій є діяльність держави, створеної в результаті до­говору між людьми.

Природно-правові уявлення про походження і суть пра­ва домінували на зорі Нового часу і зіграли величезну роль у вдосконаленні права, затвердженні принципів законнос­ті та юридичної рівності.

Не відкидаючи раціонального зерна в ідеалістичних теоріях походження права, не можна не бачити істотної вади, що нівелює весь їхній позитивний ефект. Річ у тому, що питання про першопричини виникнення права ними, по суті, знімається. Творцем права виступають Бог або Людина-ідеал, але питання про те, чому саме праву, а не якомусь іншому регулятору надається перевага цим дже­релом, залишається відкритим. Ось чому сучасна юриспру­денція вельми невисоко оцінює інформативний та науковий потенціал цих теорій.

Матеріалістичний підхід до проблеми походження пра­ва поширений набагато ширше. У загальному вигляді цей підхід передбачає, що право штучне творіння людини та/або суспільства.

Шарль Луї Монтеск'є та історична школа (Густав Гуго, Карл Фрідріх Савіньї, Георг Фрідріх Пухта), що виникла у XIX ст. у Німеччині, стояли на позиціях природного спон­танного (мимовільного) зародження права в надрах народ­ної свідомості. З погляду цих учених право завжди, подібно до мови, має національний характер. Законодавча діяль­ність завершальна стадія утворення права, законодавці тільки виражають у юридичній формі те, що створене на­родом. Будь-які правові реформи, не підготовлені народною свідомістю, з погляду історичної школи, приречені на про­вал. Не можна не погодитися з тезою про те, що право об'­єктивне історичне явище, зумовлене етнокультурними чинниками. Разом із тим очевидні й прорахунки цієї шко­ли права: перебільшення значення суспільної свідомості і недооцінка законодавця.

Психологічна теорія (російсько-польський юрист Лев Петражицький, французький соціолог і психолог Габріель Тард) пов'язувала витоки права з різними проявами людської психіки (індивідуальної або колективної). Серед , них — потреба в підпорядкуванні, відчутті спадкоємності, бажаннях і віруваннях, вольові імпульси, засоби як спосіб вирішення соціальних розбіжностей тощо. Петражицький, зокрема, зводив право до правових емоцій імперативно-атрибутивного характеру. Правові переживання він розді­ляв на два види: переживання позитивного права (уявлен­ня про те, що норма результат зовнішнього рішення) і переживання інтуїтивного, автономного права, не пов'яза­ного з позитивним. Інтуїтивне право абсолютне, а пози­тивне відносне. Законодавство є тільки «проекцією» правових переживань, «фантазмом» психіки. Віддаючи перевагу в процесі виникнення права психологічним чин­никам, ця теорія не враховувала впливу на нього інших об'єктивних чинників. Проте слід визнати позитивний вне­сок психологічної теорії у вчення про формування право­свідомості.

Марксистська теорія (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс) пов'язувала виникнення права з класовою боротьбою. З по­гляду цієї теорії панівний клас за допомогою державного апарату створює і модифікує правові норми відповідно до своїх, у першу чергу, економічних інтересів. Оцінюючи цю теорію, слід зазначити, що, дійсно, економічні чинники відіграли значну роль у походженні права, але вони не є єдиною причиною, яка породила правові явища в історії людства. Крім того, в праві часто виражена не тільки воля панівного класу, а й загальна воля людей, які живуть у суспільстві.

Теорія примирення (англійський юрист Гарольд Бер-ман, шведський історик права Ерік Аннерс) пояснює по­ходження права необхідністю впорядкування міжгромадських відносин. Вона виходить із того, що у розв'язанні конфліктів між родами було зацікавлене все первісне су­спільство. Договори про примирення спочатку в усній, символічній формі укладали за допомогок/народного зі­брання, ради старійшин. З часом такі договори через по­вторення ситуацій однотипного характеру поступово переросли в правила, юридичні норми (право примирення). Ця теорія, хоч і заснована на історичних фактах, але є одно­сторонньою, оскільки право виникло не тільки для при­мирення родів, а й для регулювання різних сторін життє­діяльності суспільства, захисту особистих і загальних інтер­есів його членів.

Американські історики економіки, прихильники теорії неолітичної революції Дуглас Норт і Роберт Томас дотри­муються іншої точки зору. Вони пов'язують появу права з виникненням відносин власності. Щоб перейти від по­лювання до землеробства, необхідні корінні зміни відносин власності. Землеробство — принципово осілий вид діяль­ності: протягом багатьох років або постійно землероби екс­плуатують одну і ту ж ділянку землі, урожай з якої зале­жить не тільки від погоди, а й від дій людей. Родюча земля стає рідкісним ресурсом, що вимагає захисту. Виникає необхідність захищати оброблювані землі від спроб їх за­хоплення чужинцями і розв'язувати поземельні конфлікти між одноплемінниками. Ці моменти є визначальними у виникненні права, а потім і держави.

< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
Категорія: Теорія держави і права - Крестовська Н.М.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter