Підстава кримінальної відповідальності

(стаття 2 Кримінального кодексу України (КК України))


Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. 

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки 

  • її вину не буде доведено в законному порядку 
  • її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду. 

Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу. 


У вищезазначеному положенні закону міститься відповідь на питання, за що і на якій підставі особа підлягає кримінальній відповідальності. Очевидно, що вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинення такого суспільне небезпечного діяння, що містить ознаки певного складу злочину, передбаченого КК України. Тому і говорять, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину 

При цьому кримінальна відповідальність — це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також передбачених КК України обмежень особистого, майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави. 

Склад злочину — це сукупність юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), що визначають вчинене суспільне небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. 

Об’єктивними ознаками складу злочину є об’єкт і об’єктивна сторона, суб’єктивними — суб’єкт і суб’єктивна сторона. 

Об’єктом злочину  виступають суспільні відносини, які охороняються законом і яким злочином завдається шкода. Перелік цих відносин дано законодавцем у ч. 1 ст. 1 «Завдання Кримінального кодексу України» КК України: 

  • правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань,  
  • забезпечення миру і безпеки людства,  
  • запобігання злочинам 

Об’єктивна сторона — це сукупність зовнішніх ознак вчиненого злочину: діяння (дія або бездіяльність), суспільне небезпечні наслідки (певна шкода об’єкту), причинний зв’язок, спосіб, засоби, місце, час, обстановка вчинення злочину. Найважливішою ознакою, без якої не може бути жодного складу злочину, є діяння, виражене в свідомій вольовій поведінці особи — дії або бездіяльності. Щодо наслідків, то вони є обов’язковою ознакою тільки матеріальних складів злочинів. Способи, знаряддя, обстановка, час, місце й інші, так звані факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину, виступають обов’язковими лише в тих випадках, коли вони прямо передбачені в статті Особливої частини КК України. В інших випадках вони впливають на ступінь суспільної небезпечності вчиненого і можуть бути враховані як пом’якшуючі чи обтяжуючі обставини. 

Суб’єкт злочину — це особа, яка вчинила злочин і яка характеризується такими юридичними ознаками: фізична, осудна, досягла певного віку

Суб’єктивна сторона — це внутрішня сторона злочину, яка виявляється в певному психічному ставленні особи до об’єкта та об’єктивної сторони вчинюваного злочину; певному прояві її свідомості й волі, виражених у вині, мотивах, меті.

Частина 3 ст. 2 «Підстава кримінальної відповідальності» КК Українипередбачає, що ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу. Це положення відповідає ч. 1 ст. 61 Конституції України, відповідно до якої «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення». 

Більшість учених також дійшли висновку, що підставою кримінальної відповідальності є наявність у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні ознак конкретного складу злочину, передбаченого чинним кримінальним законодавством. 

В межах єдиної підстави кримінальної відповідальності можна виділити її: 

  • фактичну сторону; 
  • юридичну сторону.  

Фактична сторона — це вчинення в реальній дійсності суспільне небезпечного діяння, а юридична — це передбаченість такого діяння в КК України.  

Підставою кримінальної відповідальності є:  

  • встановлення судом повної відповідності фактичної і юридичної сторін вчиненого.  

Відсутність такої відповідності свідчить і про відсутність підстави кримінальної від­повідальності, тобто складу злочину. Тобто склад злочину, так званим, з'єднувальним «містком» між реальним діянням і нормою закону. 

Також можна виділити матеріальну та процесуальну підстави кримінальної відповідальності: 

  • матеріальна — це вчинення злочину; 
  • процесуальна — це обвинувальний вирок суду. 
Як відзначалося, кримінальна відповідальність — це реакція держави на вчинений особою злочин. Така реакція знаходить своє вираження у певному правозастосовному акті органу держави — обвинувальному вироку суду

Гість, залишиш коментар?
Ім'я:*
E-Mail:


Статистика
2  
Всього матеріалів 4342
0  
Всього коментарів 8
1  
Користувачів 60
Наші партнери
Оновлення new
  • Процесуальні права та обов’язки сторін
  • Процесуальні права - це права, які має суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин і які визначають його правові та фактичні можливості у справі.
  • Сторони у цивільному процесі
  • Сторони у цивільному процесі – ймовірні суб’єкти спірних матеріальних  правовідносин, які беруть участь у справі з метою захисту власних прав,
  • Цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність
  • Здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна
  • Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи
  • Малолітньою є фізична особа до досягнення 14 років. Неповнолітньою є фізична особа, що не досягла 18 років. Статус неповнолітньої особи не
  • Неприпустимість зловживання процесуальними правами
  • Зловживання процесуальними правами завдає шкоди як інтересам правосуддя, так і правам осіб, які беруть участь у цивільній справі і вчиняються з
Інформація
Голосування
Чи доводилося Вам стикатися з випадками корупцiї у ВНЗ?