Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів


Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів


Під час техніко-криміналістичного дослідження письмових документів вирішуються дві групи завдань:

• ідентифікаційні;

• діагностичні (неідентифікаційні).

До неідентифікаційних відносять:

- встановлення відносної та абсолютної давності виконання документа;

встановлення місця виготовлення документа;

встановлення спільного походження різних документів;

визначення умов зберігання документів;

встановлення факту і способу підроблення або видозмінення документа;

відновлення пошкодженого тексту документа або самого матеріалу документа;

підсилення слабковидимих, виявлення невидимих і прихованих записів, а також закреслених, залитих, заклеєних, пошкоджених або спалених документів;

установлення матеріалів письма або друку (наприклад, чи виконано запис пастою, що є в конкретному стрижні ручки);

- встановлення способу виготовлення документа;

- встановлення способу виконання в документі окремих його реквізитів тощо.

До ідентифікаційних завдань можна віднести:

ідентифікація цілого документа за його частинами;

ідентифікація штампів, печаток за їх відсотками;

ідентифікація друкарської машинки за текстом;

ідентифікація виконавця машинописного тексту;

встановлення конкретних друкарських апаратів і засобів виконання всього документа або певні його реквізити;

встановлення групової належності матеріалу, яким зробле­но запис (марки олівця, джерела походження паперу, інших матеріалів написаного) та ін.

Отже, техніко-криміналістичне дослідження документів проводиться з метою встановлення:

справжності документів,

установлення часу, способу і засобів їх виготовлення;

- виявлення ознак повного або часткового підроблення документів;

- невидимих і слабко видимих записів;

- відновлення змісту пошкоджених, спалених документів тощо.

Безпосередніми об'єктами техніко-криміналістичного дослідження документів є:

- рукописні тексти і машинописні тексти;

- документи, виготовлені поліграфічним способом, їхні фрагменти, зокрема: бланки документів, цінні папери, грошові білети тощо;

знаряддя письма: олівці, кулькові ручки, ручки-пера, фломастери тощо, друкарські машинки, принтери; печатки, штампи;

матеріали документів (папір, картон тощо; чорнила, друкарська і штемпельна фарба; стрічки для друкарських машинок, картриджі для принтерів, копіювальний папір; клеї; покрівельні палітурні матеріали тощо);

засоби для підроблення документів: витравлювальні, змивальні матеріали та ін.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4383
0  
Всього коментарів 15
1  
Користувачів 111
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Як Ви оцiнюєте рiвень освiти, який отримуєте у ВНЗ?