Рахункова палата (Палата Аудиторів)


6. Рахункова палата (Палата Аудиторів)


Останнім інститутом у системі Євросоюзу є Рахункова палата (Палата Аудиторів), створена в 1975 р. У її складі один представник від кожної держави-учасниці, які призначаються Радою після консультації з Європарламентом.

Членами Рахункової палати можуть бути особи, які належали у своїх країнах до органів зовнішнього аудиту, або ті, хто має спеціальну кваліфікацію для цієї посади. Термін призначення членів Рахункової палати — 6 років із правом переобрання на повторний строк.

Зі свого числа вони обирають Голову Рахункової Палати на термін три роки. Голова може переобиратися на повторний строк.

При виконанні своїх обов'язків члени Рахункової палати не повинні керуватися інструкціями будь-якого уряду чи будь-якого органу; вони також не можуть вести будь-яку іншу діяльність, та є повністю незалежними у виконанні своїх обов'язків.

На вимогу Рахункової палати Суд ЄС може звільняти окремих її членів, якщо вони не виконують свої посадові обов'язки або не відповідають умовам зайняття своїх посад (ст. 247 Договору про заснування ЄС).

Основні повноваження Рахункової палати охоплюють:

  • перевірки звітів про всі доходи та видатки ЄС;
  • розгляд звітів про всі доходи та видатки всіх органів ЄС;
  • підготовку щорічних звітів після закінчення кожного фінансового року;
  • підготовку спеціальних звітів щодо певних питань;
  • формулювання висновків на вимогу інститутів ЄС;
  • допомогу Європарламентові та Раді у здійсненні ними повноважень щодо контролю за виконанням бюджету ЄС.

Палата приймає щорічний звіт, спеціальні звіти та висновки більшістю своїх членів які публікуються у "Офіційному журналі Європейського Союзу".

Рахункова палата має право звертатися з позовом до Суду ЄС у разі порушення її повноважень.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 114
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чого бракує сайту ?