Трансактний аналіз політичної взаємодії за Е.Берном

Трансактний аналіз це психотерапевтична методика групового та особистісного зростання розроблена Е. Берном.

Теорія Берна заснована на процедурі аналізу структури особистості. Трансакція - це спрямований вплив однієї людини на іншу. Що ми робимо під час спілкування? Ми обмінюємося трансакціями, тобто ми різними способами один на одного направлено впливаємо. Отже, трансакція - це трансляція якогось усного або невербального (тілесного) повідомлення від однієї людини до іншої, тобто спрямований вплив, або стимул. Коли взаємодіють з тваринами, говорять "стимул" і "реакція", а людина - це щось більше, тому тут говориться "трансакція".

Люди, які спілкуються, виявляють свою поінформованість відносно присутності один одного. Це називається транзактним стимулом. Людина, на яку спрямовано транзактний стимул, у відповідь щось скаже або зробить. Ця відповідь називається транзактною реакцією. Метою простого транзактного аналізу є вияснення того, яка саме позиція "Я” відповідальна за трансактний стимул і яка позиція людини здійснила транзактну реакцію.

Берн наводить знамениту тріаду образів, або іпостасей «я», які він називає Батько, Дорослий і Дитина. При цьому Берн наполягає на тому, що це не ролі, а іпостасі особистості, тобто щось набагато глибше. Коли людина знаходиться в кожній з цих трьох іпостасей «я», навіть її фізіологія функціонує специфічним чином.

Під "погладжуванням" в трансактному аналізі розуміється знак схвалення. Існує три типи погладжувань: фізичне (наприклад, торкання), вербальне (слова) і невербальне (підморгування, кивки, жести тощо). Погладжування даються за "існування" і за "вчинки". Вони можуть бути позитивними - наприклад, дружній фізичний дотик, теплі слова і доброзичливі жести; і негативними - шльопанці, похмурі погляди.