Вимоги до організації і проведення спостереження

Спостереження — метод наукового дослідження, що полягає в активному, систематичному, цілеспрямованому, планомірному і навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого отримується знання про зовнішні сторони, властивості і відносини досліджуваного об'єкта. Спостереження включає в себе в якості елементів: спостерігача (суб'єкта), об'єкт спостереження і засоби спостереження. В якості останніх у розвинених формах спостереження використовуються різні спеціально створені прилади, що виступають як продовження і посилення органів чуття людини, а також використовувані як знаряддя впливу на об'єкт ( що перетворює спостереження на складову частину експериментальної діяльності).

Основні методологічні вимоги до спостереження наступні:

1. активність (не споглядання об'єкта, а пошук і фіксація дослідником потрібного ракурсу його бачення)
2. цілеспрямованість (увага повинна фіксуватися тільки на явищах, що цікавлять)
3. планомірність і навмисність (проходження за певним планом або сценарієм)
4. системність (ведення за певною системою для багаторазового сприйняття об'єкта в заданих режимах)

Відкрите і приховане спостереження: специфіка

За формою взаємовідносин вченого з випробуваними фахівці виділяють:

• приховане спостереження;
• відкрите спостереження.

Коли учасники спостереження не здогадуються про присутність дослідника, то говорять про приховане спостереження. Воно дозволяє мінімізувати коригуючий вплив спостерігача. Цим приховане спостереження відрізняється від відкритого, в якому дослідник повідомляє учасників про свої наміри.