Спостереження — метод наукового дослідження, що полягає в активному, систематичному, цілеспрямованому, планомірному і навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого отримується знання про зовнішні сторони, властивості і відносини досліджуваного об'єкта. Спостереження включає в себе в якості елементів: спостерігача (суб'єкта), об'єкт спостереження і засоби спостереження. В якості останніх у розвинених формах спостереження використовуються різні спеціально створені прилади, що виступають як продовження і посилення органів чуття людини, а також використовувані як знаряддя впливу на об'єкт ( що перетворює спостереження на складову частину експериментальної діяльності).
Основні методологічні вимоги до спостереження наступні:
За формою взаємовідносин вченого з випробуваними фахівці виділяють:
Коли учасники спостереження не здогадуються про присутність дослідника, то говорять про приховане спостереження. Воно дозволяє мінімізувати коригуючий вплив спостерігача. Цим приховане спостереження відрізняється від відкритого, в якому дослідник повідомляє учасників про свої наміри.