Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Методологія політичних досліджень (Шпаргалки)


Методологічні засади політичного прогнозування


Прогнозування у політиці — відносно самостійна сфера соціального прогнозування. Це спеціальне наукове дослідження перспектив розвитку політичного життя, його процесів, подій і явищ. Політичне прогнозування — обов'язкова умова успішної політичної діяльності. Воно передбачає вироблення політичного прогнозу, суджень про майбутнє в політичному процесі.

Значення політичного прогнозування полягає не тільки в тому, що від нього залежить ефективність політичної діяльності, рішень та акцій, які приймаються, а й у тому, що за самою суттю воно є започаткованою політичною оцінкою, яка ґрунтується на усвідомленні політичних інтересів певних соціальних груп.

Передбачуваність розвитку політичних систем і процесів визначається тим, що майбутня політична дійсність закономірно випливає з минулого і сучасного спрямування розвитку політичних подій.

Політичне прогнозування ґрунтується на трьох методологічних засадах прогнозування — достовірності (тобто ймовірності здійснення передбачуваного у заданий часовий інтервал)точності й обґрунтованості (тобто відповідності теорії практиці). Досягти надійних висновків про майбутнє можна тільки тоді, коли вдасться верифікувати достатньо широко багато окремих аспектів розробленого прогнозу.

Методологія політичного прогнозування використовує два види закономірностей — закономірності функціонування політичних систем і закономірності їхнього розвитку. Перші характеризують самі процеси життєдіяльності політичних інституцій суспільства, а другі визначають напрями змін різних явищ і форм політичної організації суспільства.

У політичному прогнозуванні використовується весь арсенал методів розроблення прогнозів, проте усі вони досить умовно можуть бути поділені на п'ять груп: екстраполяціяекспертні оцінкимоделювання,історична аналогіясценарії майбутнього. Кожний із цих методів прогнозування майбутнього має свої переваги і недоліки.

Метод екстраполяції тенденцій ґрунтується на припущенні про безперервність розвитку більшості процесів реального політичного життя. Якщо для якоїсь системи — технічної, біологічної, соціальної — у минулому був характерним розвиток (зростання чи спад) з певною сталою швидкістю або з певним прискоренням, то є підстави вважати, що швидкість чи прискорення залишаються незмінними і на певний проміжок часу в майбутньому.

Експертні оцінки — науковий метод аналізу, суть якого полягає у проведенні експертами (провідними спеціалістами в різних галузях науки і техніки) аналізу проблем з наступним формалізованим опрацюванням результатів. Узагальнена думка експертів приймається як найбільш вірогідне вирішення проблеми.

Найперспективнішим методом наукового прогнозування в соціально-політичній сфері є метод моделювання, тобто імітації структури, процесу прогнозування і розвитку політичної системи в різноманітних структурних і функціональних моделях і розрахунок можливих тенденцій їх руху. Метод моделювання побудований на вивченні не власне об'єктів пізнання, а їх моделей.

Метод аналогії. Аналогія передбачає порівняння в думках двох або більше політичних явищ, процесів з метою вивчення суттєвих рис одного з них на прикладах інших. У практиці політичної діяльності цей метод є досить ефективним тоді, коли прогноз будується на основі пізнання законів функціонування соціально-політичних систем у звичайних для них умовах.


Категорія: Методологія політичних досліджень (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter