Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Паритетна демократія (Шпаргалки)


Паритет в законотворчому процесі в Україні на сучасному етапі та в історичній ретроспективі


Верховна Рада 8-го скликання має найбільше жінок-народних депутатів за всю історію незалежної України.

Цього року до парламенту обрано 47 жінок, або 11,1% загального складу.

Для порівняння, у Верховній Раді попереднього скликання було 9,9% жінок (44 особи), а у ВР першого скликання – лише 2,3% (11 осіб).

В цьому плані можна сказати, український парламент стає більш збалансованим. Втім, до світової практики ще далеко – в середньому, в парламентах світу 22% жінок, а в Європі цей показник сягає 25%.

Хоча представництво статей у парламенті 8 скликання стало більш збалансованим, порівняно з парламентами попередніх скликань, згідно з Цілями Тисячоліття ООН Україна має забезпечити представництво жінок у законодавчому органі на рівні не менше 15% від складу депутатського корпусу.

З огляду на це, Верховній Раді України варто вжити додаткових заходів щодо досягнення цього мінімального показника на майбутніх виборах, вважають у комітеті.

"Такі заходи можуть передбачати, наприклад, впровадження гендерних квот за пропорційною складовою виборчої системи, стимулювання висування жінок в одномандатних округах в рамках державного фінансування політичних партій, необхідність впровадження якого підкреслюють найбільші парламентські партії", - резюмується в повідомленні.

Світова практика показує, що коли жінки отримують адекватне (не менше 30%) представництво в органах влади, країни розвиваються більш збалансовано: проблеми освіти, охорони здоров'я, дітей, розбудови соціальної інфраструктури та пов’язані з цим зміни у політиках висуваються на початок політичного порядку денного, а з відповідних джерел виділяються кошти на їх вирішення.

Наприклад, у Фінляндії, де жінки складають більше 40% всіх парламентарів, безробіття перебуває на рівні 3%. А інші скандинавські країни з такими ж ґендерними пропорціями відомі високим рівнем державної підтримки малозабезпечених і досить рівним розподілом матеріальних благ серед населення. Практика показує, що у країнах, в чиїх парламентах жінки присутні в рівних пропорціях з чоловіками, економіка більш ефективна і стійка, а суспільство більше прагне до миру і стабільності.

В Україні участь жінок у політичному житті традиційно обмежена. В Глобальному звіті про гендерну рівність за 2013 рік, Україна займає 119-е місце з точки зору політичних прав і можливостей жінок (із 136 країн). Жінки складають до половини місцевих органів влади, але мають дуже незначне представництво у загальнонаціональних. Співвідношення між рівнем влади та ґендерним балансом залишається очевидним: традиційно жінки представлені набагато краще в керівних органах нижчого рівня, зокрема у сільських і селищних радах. Жінки мають досвід і знання, які вони здобувають на місцевому/регіональному рівні, але не мають можливості просуватись вище. На сьогодні в українському уряді є тільки одна жінка в уряді, і вона очолює Міністерство соціальної політики.

Основні перешкоди для представництва жінок є системними з політичної, економічної та культурної точок зору. В Україні немає програм підтримки жінок для поєднання кар’єри і домашніх обов’язків, відсутні й політики сприяння жіночому лідерству на національному рівні. Жінки-кандидатки зазвичай не мають достатнього фінансування для участі у виборах. Дуже часто самі жінки не вірять в те, що можуть пройти далі – тривала і безрезультатна боротьба зі стереотипами і системними перешкодами врешті решт змушує їх здатись.

На початку 2014 року, всього за декілька місяців до виборів, Закон України «Про політичні партії» доповнився реченням про те, що має бути не менше 30% кандидатів іншої статі у виборчих списках партій, що подаються у Центральну виборчу комісію. Це мало би виглядати як існуюча квота. Проте, в реальності це швидше формальність.


Категорія: Паритетна демократія (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter