Національні конфлікти та способи їх вирішення


Національні конфлікти та способи їх вирішення


Національні (міжетнічні) конфлікти належать до найбільш заплутаних і складно розв'язуваних. Як показує історія, у більшості поліетнічних країн міжнаціональні, міжетнічні зіткнення за своїми масштабами, тривалістю та інтенсивністю значно перевершують інші типи соціальних конфліктів.

Конфліктність у взаєминах між націями виникає в умовах ущемлення інтересів однієї і панування інтересів іншої. Будь-яка нерівність - політична, правова, економічна, культурна, нарешті, конфесійна, пов'язані з пануванням одних над іншими, перешкоджає самостійному розвитку національних спільнот і викликає протиборства. Причому ущемлення інтересів може виявлятися й усвідомлюватися в різних сферах життя, не обов'язково в політиці. Поле конфлікту формується в різних ракурсах. Джерелом його може бути будь-яка історична проблема, яка має бути вирішена; захоплення території - життєвого простору етносу; руйнування його системи культурних цінностей і нав'язування чужих цінностей; деградація з вини іншого екологічного середовища; господарсько-економічна експансія; мовна нерівноправність та ін.

Зазвичай дослідники пропонують три основних шляхи врегулювання етнополітичних проблем:

  1. консоціація – тобто інкорпорація етнічних груп, і насамперед їх еліт, в політичну і адміністративну структуру держави;
  2. синкретизм - культурне представництво етнічної різноманітності (надання права на «національно-культурну автономію») при фактичній деполітизації етнічності;
  3. федералізація - децентралізація і поділ влади по вертикалі, що припускають передачу частини владних повноважень регіональним, а фактично - етнічним спільнотам.

Однак для того щоб домогтися успіху у врегулюванні етнополітичних конфліктів, «етнічність повинна бути максимально деполітизована, підпорядкована пріоритету прав людини і свободи особи. Націоналізм не повинен переходити в етнонаціоналізм, а повинен базуватися на загальногромадянській солідарності і патріотизмі. В системі політичних відносин етнічний фактор не повинен грати великої ролі і в ідеалі взагалі може бути виключений з політичної сфери як самостійний і самоцінний при обов'язковому зростанні його ролі в культурі.


Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter
Конфлікт
Статистика
0  
Всього матеріалів 4270
0  
Всього коментарів 1
1  
Користувачів 24
Оновлення new
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  • Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  • Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.  Злочин визнається вчиненим на території
  • Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 (десять) днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
  • Законодавство України про кримінальну відповідальність
  • Законодавство України про кримінальну відповідальність становить:  Кримінальний кодекс України , який ґрунтується на:  Конституції України; 
Наші партнери
Інформація
Голосування
Як Ви оцiнюєте рiвень освiти, який отримуєте у ВНЗ?