Проблеми гендерного, національного чи релігійного насильства в світі та в Україні


Проблеми гендерного, національного чи релігійного насильства в світі та в Україні


З точки зору гендерного права гендерне насильство означає будь-яке насильство, що базується на гендерних (соціостатевих) засадах, незалежно від того, чи це є факт публічного чи домашнього насильства. Воно виникає в усіх класах, культурах, релігіях, расах, у будь-якої статі та у будь-якому віці. Цей різновид насильства є одним із найпоширеніших порушень прав людини всупереч принципу рівноправ'я статей. Нерівні гендерні відносини сприяють укоріненню насильства в сім'ї, суспільстві та державі.

Категорія "гендерне насильство" за своїм обсягом є неоднозначною й умовно охоплює два складових її елементи, що утворюють базову структуру цієї категорії за ознакою статі.

Гендерне насильство є досить актуальним для України, Український досвід у цій царині нетривалий, але вже містить свої помилки, і свої набутки. На сьогодні в українському законодавстві, як, власне, і в міжнародних нормативно-правових актах визначення ґендерного насильства відсутнє.

Разом з тим, Декларація ООН про викорінення насильства щодо жінок, проголошена резолюцією 48/104 Генеральної Асамблеї від 20 грудня 1993 року, дає визначення "насильства щодо жінок” як будь-який акт насильства вчинений за ознакою статі, який завдає або може завдати фізичну, психологічну шкоду чи страждання жінкам, а також погроза вчинення таких актів, примус або свавільне позбавлення волі як в громадському так і в особистому житті.

Тобто, трактувати це визначення як визначення ґендерного насильства в повному обсязі немає підстав. Проте, очевидним є задекларований підхід до розуміння зазначеного терміну в наступний спосіб, коли "ґендерним насильством є будь-який акт насильства, вчинений за ознакою статі, який завдає або може завдати фізичну, психологічну шкоду чи страждання особі, а також погроза вчинення таких актів, примус або свавільне позбавлення волі як в громадському, так і в особистому житті”.

Конституція України «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї, спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг, створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством, правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям».

Кримінальний кодекс (Ст. 161) визначає порушення рівноправності громадян залежно від різних ознак, що теж може розглядатися як визначення дискримінації:

Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової и релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Зважаючи на те, що Україна декларує свою відкритість, і кількість людей інших культурних, релігійних та світоглядних традицій, що проживають в Україні (як з громадянством України, так і з громадянством інших країн чи без громадянства), постійно збільшується, важливо, щоби законодавче, інформаційне, і освітнє поля враховували це і розвивалися таким чином, щоби нові проблеми, зокрема такі, що стосуються проявів ґендерного насильства.


Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter
Статистика
0  
Всього матеріалів 4271
0  
Всього коментарів 1
0  
Користувачів 24
Оновлення new
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
  • Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  • Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  • Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.  Злочин визнається вчиненим на території
  • Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 (десять) днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
Наші партнери
Інформація
Голосування
Чого бракує сайту ?