Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Паритетна демократія (Шпаргалки)


Національні інститути паритетної демократії


На сучасному етапі інституційний механізм гендерної політики представлений діяльністю: державних органів, створених для впровадження принципів гендерної рівності; недержавних організацій; політичних партій.

Стаття 7 Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначає, що органами, установами та організаціями, наділеними повноваженнями у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, є: Верховна Рада України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, визначені в їх складі уповноважені особи (координатори) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; об’єднання громадян.

До державних органів, наділених повноваженнями у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, крім вказаних у Законі, слід також віднести Президента України, що є гарантом дотримання конституційних прав, а також Конституційний суд та суди загальної юрисдикції, прокуратуру.

Верховна Рада України має розгалужену систему комітетів, які відіграють важливу роль у законодавчому процесі, виконуючи основну роботу з підготовки законопроектів.

Вагомий внесок у розвиток гендерної політики та формування її механізмів внесли парламентські слухання з гендерних питань. Так, на перших Парламентських слуханнях, що проходили у 1995 р., де заслуховувався звіт уряду про виконання Україною взятих на себе зобов’язань відносно Конвенції «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», було запропоновано рекомендації та прийнято рішення відносно періодичного розгляду парламентом цього питання.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. У Конституції України закріплюється право особи звертатися за захистом своїх прав до нього (ст. 55) і визначається, що через нього здійснюється парламентський контроль за додержанням прав і свобод людини і громадянина (ст. 101).

Кабінет Міністрів України визначає політику рівності статей у суспільстві, щорічно розробляє проект Закону про Державний бюджет України з урахуванням гендерного підходу, проводить гендерну експертизу всіх законодавчих та нормативно-правових актів, формує інституції, відповідальні за розробку та впровадження в Україні гендерної політики.

Важливим консультативно-дорадчим інститутом є Міжвідомча рада з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми, що є тимчасовим органом. Серед основних завдань Ради: сприяння реалізації ефективної державної політики з питань гендерної рівності; розгляд питань, які потребують міжгалузевої узгодженої співпраці щодо реалізації державної політики з питань гендерної рівності;тощо.

Міністерство соціальної політики. Воно формує Національний план дій щодо впровадження гендерної рівності; узагальнює виконання державних програм з питань гендерної рівності; здійснює контроль за дотриманням гендерної рівності при вирішенні кадрових питань у центральних та місцевих органах виконавчої влади; організовує навчання державних службовців з питань реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої влади підготовку науково обґрунтованих пропозицій з питань забезпечення гендерної рівності; тощо.


Категорія: Паритетна демократія (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter