Міжпарламентський союз та його роль у моніторингу досягнення гендерної рівності


Міжпарламентський союз та його роль у моніторингу досягнення гендерної рівності


Глави держав зміцнюють співробітництво з гендерних питань, економічного та соціального розвитку, міжнародного права й права людини також через світову організацію Міжпарламентський союз (МПС), створену у 1889 р. Відповідно до ст. 1 Статуту МПС, він є координаційним центром по всьому світу парламентського діалогу і роботи в інтересах миру й співпраці між народами і організаціями та формування представницької демократії.

Гендерне питання цією інституцією поставлено нарівні з іншими питаннями, які мають світове значення. «Жінки повинні бути повноправними та рівними учасниками політичних процесів», – звернувся у 2005 р. до членів Ради безпеки ООН генеральний секретар МПС Андерс Джонссон. Наголошуючи на «принциповій» ролі парламентів у процесах примирення та реалізації мирних угод, А. Джонссон заявив, що ці процеси будуть по-справжньому ефективними та дієвими лише за умови участі в них як чоловіків, так і жінок. Такий підхід спрямований на розвиток паритетної демократії.

Моніторингом дотримання прав та свобод у світі займаються не тільки урядові організації, а й неурядові. Однією з таких організацій є Human Rights Watch, HRW (з англ. «Страж прав людини»), що займається моніторингом, розслідуванням і документуванням порушень прав людини більш ніж в 70 країнах світу. З 1990 року в рамках «тематичних» відділень було створене Відділення з прав жінок HRW, що займається такими проблемами, як порушення прав жінок на робочому місці, домашнє насильство, сексуальне насильство, проблеми жінок при збройних конфліктах, торгівля жінками, становище жінок-біженців та вимушених переселенців, положення жінок в сім’ї, правовий статус жінок, жінки-в’язні, і багатьма іншими.


Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter
Статистика
1  
Всього матеріалів 4271
0  
Всього коментарів 1
0  
Користувачів 24
Оновлення new
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
  • Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  • Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  • Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.  Злочин визнається вчиненим на території
  • Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 (десять) днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
Наші партнери
Інформація
Голосування
Чи подобається Вам новий дизайн ?