Поняття політичного менеджменту, його цілі, завдання, типи

Політичний менеджмент — це наука й мистецтво аналізу тенденцій політичного розвитку, передбачення його наслідків, вироблення рекомендацій для політичного керівництва та забезпечення реалізації цих рекомендацій в політичній практиці. Зрештою, політичний менеджмент — це система управління політичною сферою суспільства на засадах використання форм, методів і технологій політичного маркетингу і правового менеджменту.

Загалом політичний менеджмент полягає у безпосередньому розгляді, ухваленні й утіленні в життя політичних рішень. Здійснює цю діяльність спеціалізована група людей — політична (владна) еліта.

Сучасна політологія виокремлює такі види політичного менеджменту:

1) менеджмент виборчої кампанії і

2) менеджмент владної команди.

Менеджмент виборчої кампанії. Процес організації і проведення виборчої кампанії політичного лідера (президента держави чи депутата законодавчого органу) надзвичайно складний. Він потребує не тільки значних матеріальних і фінансових ресурсів, відповідного політичного й інтелектуального потенціалу кандидата, а й добре організованої команди професіоналів, що досконало володіють усіма технологіями політичного менеджменту.

Менеджмент владної команди. Ефективність соціального управління залежить від багатьох чинників. Одним із найвагоміших у цьому контексті є легітимність влади.

Політичний менеджмент дозволяє керуючому суб'єкту вирішувати наступні завдання:

• зміцнення авторитету державного або політичного діяча.
• створення привабливого образу державної установи, політичної партії, громадської організації або групи тиску.
• розширення числа прихильників тієї чи іншої політичної програми, управлінського проекту.
• формування електоральних уподобань населення.
• організація політичних союзів, блоків.
• вплив на політичних опонентів, а також на супротивників у політичних конфліктах.
• здійснення впливу на осіб, що приймають державні рішення.
• мобілізація мас для політичної підтримки.

Сутність політичного менеджменту полягає в безпосередньому розгляді, прийманні і втіленні в практику політичних рішень. Займається цим спеціалізована група людей (політична і правляча еліти і т. ін.), яка хоче домогтися необхідної поведінки членів суспільства за допомогою правових норм, засобів заохочення, умовлянь і маніпуляцій.