Пошук по сайту

Політична кібернетика як макрорівнева концепція політичної комунікації


Політична кібернетика як макрорівнева концепція політичної комунікації, її функціональний аспект. Модель гомеостатичної стійкості системи Д. Істона


Поняття «політична кібернетика» позначає область теоретичних і прикладних політологічних досліджень, пов'язану з вивченням, моделюванням і прогнозуванням політичних процесів і явищ шляхом використання комунікаційно-кібернетичних моделей.

Політична кібернетика це науковий напрям, в рамках якого політичні явища досліджуються за допомогою наукового апарату кібернетики: науки про управління, отримання, передачу та перетворення інформації в кібернетичних системах, в цьому сенсі її можна визначити як науку про управління в політиці чи в політичному управлінні. Предметом політичної кібернетики є функціонування механізму політичного управління. Будучи структурною наукою, політична кібернетика займається політичними структурами і процесами, абстрагуючись від змістовного аналізу взаємозв'язків нижче досліджуваного рівня. Досліджуються реакції вихідних величин на зміну вхідних, і навпаки. Такий підхід відкриває можливість вивчати і моделювати політичні системи. У політичному управлінні зворотній зв'язок виступає як контроль «знизу» за суб'єктом політичного управління, як політичний зворотній зв'язок. В рамках класичної кібернетики дія принципу зворотного зв'язку розглядається як механізм, що стабілізує систему, що забезпечує її гомеостазис.

Гомеостазис в політиці - це рухливий рівноважний стан політичних систем, який зберігається шляхом протидії їх владних структур та інтегрованих в них суб'єктів політики будь-яким зовнішнім і внутрішнім чинникам, що порушують дану рівновагу і основні принципи функціонування системи. Політичний гомеостазис полягає у стійкій динамічній рівновазі, що проявляється у підтримці в допустимих межах істотно важливих для її збереження параметрів. Гомеостатична взаємодія політичної системи з соціальним середовищем, обумовлює її адаптивність до оточуючого світу двоякого роду: з одного боку, певні внутрішні зміни, з іншого - активний вплив системного об'єкта на середовище, її «пристосування» до своїх «потреб» шляхом вилучення і засвоєння необхідних ресурсів. Подібна адаптивність виступає основою механізму саморегуляції і самоорганізації політичної системи суспільства, що, в свою чергу, зумовлює наявність у розглянутого складноорганізованого об'єкта таких функціональних властивостей, як інтегративність, латентність і досягання цілей

У системи є вхід, на який ззовні поступають імпульси — вимоги й підтримка. На виході системи — політичні рішення, з допомогою яких авторитарно розподіляються цінності, а також здійснюються політичні дії. Сигнали, що поступають на вхід системи, їх характер і інтенсивність залежать від здатності системи до задоволення потреб громадян і від реакції на скарги й невдоволення. Підтримка системи посилюється тоді, коли система задовольняє запити й вимоги людей. Якщо цього немає, підтримка системи слабне, що може призвести до часткової або повної кризи політичної системи. Вимоги й підтримка повинні постійно надходити в систему, інакше вона через недовантаження перестає функціонувати. Завищені вимоги до системи можуть призвести до її перевантаження і стагнації. Вони являють собою думку про обов’язкове розподілення ресурсів владою і можуть бути широкими й вузькими.

На виході системи — зобов’язуючі рішення, дії, спрямовані на їх реалізацію і пов’язані з ними типи поведінки. Вихідні дії політичної системи, за Істоном, обумовлені її головним призначенням, самою природою політичної влади. Вона полягає в обов’язковому показі, авторитарному розподілі цінностей і забезпеченні прийняття їх населенням. Формою авторитарного розподілу цінностей є політичне рішення, що приймається одним з учасників політичної системи.

Крім вимог, на вхід політичної системи надходить і підтримка. Вона може виражатись у матеріальній формі (виплаті податків, праці на громадських засадах або військовій службі, в дотриманні законів та інших політичних норм, участі в голосуванні та інших формах політичної діяльності, уваги до політичної інформації, лояльному ставленні до державної влади і її символів).

Політична система, за Д. Істоном, це засоби, за допомогою яких вимоги за підтримки суб'єктів і об'єктів політики перетворюються в реальні дії. При цьому політична система забезпечує мобілізацію суспільних ресурсів на досягнення цілей і координацію зусиль членів суспільства у вирішенні політичних, економічних, соціальних і культурних проблем. Механізм функціонування політичної системи має в собі й елементи зворотного зв'язку, через які продукти виходу системи впливають на наступні вимоги й підтримку. Зворотний зв'язок є основним механізмом усунення напруження в суспільстві, але здійснити це можна лише за наявності у влади здатності реагувати на імпульси, що надходять до системи.

Нормальне функціонування системи, яка формує власні механізми адаптації та модернізації з притаманними їм специфічними способами й засобами трансформації вимог і підтримки, перетворює політичну систему на певний історичний період у саморегулюючий механізм, шо забезпечує її самозбереження.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
1  
Користувачів 338
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чи подобається Вам новий дизайн ?