Прийняття рішень у сфері державного управління


Прийняття рішень у сфері державного управління


Держава, її інститути і створена система управління відіграють важливу роль у формуванні процесів розробки і прийняття управлінських рішень на всіх рівнях державного управління.

Управлінські рішення є основою процесу управління.

Управлінське рішення — результат вибору суб'єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації.

Основні етапи прийняття державних рішень:

1. Визначення пріоритетних проблем і формування 'порядку денного'. На цьому початковому етапі збирається, відбирається та аналізується попередня інформація, необхідна для прийняття політичного рішення. Вивчаються інтереси, запити і вимоги окремих індивідів, соціальних груп та громадських об'єднань, відбираються пріоритетні проблеми, які потребують свого рішення і створюється суспільно-політична 'повістка дня' для очікуваних від уряду чи інших державних органів дій.

2. Розробка і розгляд альтернативних варіантів політичного рішення суспільних проблем. Вироблення інваріантів рішення пов'язана як з об'єктивною потребою в оптимізації вибору найкращого рішення з кількох альтернатив.

3. Остаточний вибір, формулювання і легітимізація державного рішення. Це, по суті справи, і є основний етап у процесі прийняття рішення, технологічно здійснюваний суб'єктами державного управління в демократичних країнах за допомогою голосування або консенсусу. Тут рішення набуває загальнообов'язкову форму для всіх громадян, що потрапляють в сферу його компетенції.

4. Реалізація та проведення в політичну практику прийнятих державних рішень. Управлінське рішення практично впроваджується і втілюється в життя на даному етапі. Державна адміністрація залежно від політичного режиму даної країни використовує комбінацію способів (примус і переконання) і окремих соціотехнічних засобів (маніпулювання, маневрування і так далі) для здійснення прийнятих стратегічних рішень.

5. Контроль за ходом здійснення рішення і 'зворотній зв'язок' з його результатами. Відсутність контролю і 'зворотного зв'язку' призводить до того, що державне рішення або спотворюється, або просто перестає виконуватися. Контролю підлягає як виконання законодавчих рішень, що визначають різні норми і процедури підтримки інституційного порядку в суспільстві (боротьба з корупцією, іншими формами злочинності), так і рішення органів виконавчої влади, зайнятих оперативним розподілом фінансових та інших матеріальних ресурсів згідно загальних пропорціях, закладеним у державному бюджеті.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
1  
Користувачів 137
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Якою пошуковою системою Ви користуєтесь ?