Пошук по сайту

Нормативні і девіантні технології


Нормативні і девіантні технології


По критерію ступеня і характеру регламентації діяльності розрізняють нормативні та девіантні технології.

Нормативні політичні технології – це способи діяльності, прийоми й методи, зумовлені існуючими в суспільстві (організації) законами, нормами, традиціями, звичаями.

Девіантні політичні технології – це способи діяльності, прийоми й методи діяльності, що відхиляються від вимог, законів, норм, традицій і звичаїв. До них належить цілий спектр так званих «сірих», «чорних» політичних технологій: «злив» компромату на своїх політичних супротивників, шантаж, витік інформації, наклепи тощо.

Як показала практика, саме під час виборів до органів вищої державної влади, спостерігається небувалий розквіт подібного роду технологій. Суб'єкти впливу і влади нерідко переходять до "зливу компромату ", шантажу, витокам інформації, наклепу, а в ряді випадків навіть до терору, організації змов, путчів і т.д.

Дуже часто такі форми діяльності стають джерелами не тільки скандалів, але і криз, що міняють протягом політичного процесу, розстановку сил в суспільстві.

Суспільству і державі важливо зрозуміти способи запобігання використання таких технологій боротьби за владу. Проте вже сьогодні стає ясно, що в сучасному суспільстві з деякими прийомами подібного роду боротися практично неможливо. Наприклад, враховуючи поширення сучасних засобів зв'язку, чисто технічно не вдається запобігти електронному шпигунству та іншим аналогічним прийомам діяльності.

До нормативних і девіантних типів політичних технологій близькі наявній тіньові способи досягнення влади.

Наявні політичні технології виражають публічний характер влади й проявляються в різних формах діалогу влади із громадськістю. Однак такого роду прийоми часто мають суто демонстраційний, " виставковий " характер, орієнтуються на комунікативний процес з громадською думкою та створення у ній образу активної та ефективної влади.

Тіньові політичні технології управління й влади здійснюються в різних формах маніпулювання владних структур засобами й ресурсами за спиною громадськості, способи прийняття рішень за межами законно встановлених процедур.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
1  
Користувачів 328
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чи подобається Вам новий дизайн ?