Теорія інкременталізму


Теорія інкременталізму


Теорія інкременталізму (поступових кроків) трактує державну політику як покрокову, переважно поточну, діяльність державної бюрократії по відношенню до еволюційних змін існуючої ситуації.

Чарльз Ліндблом, зробив вагомий внесок у розробку концепції інкременталізму, яка міститься у його статті «Наука абияк добиратися до фінішу», опублікованій в 1959 р. У статті йдеться про те, що вироблення політики являє собою спазматичний процес, при якому дії політиків не слідують якійсь серйозно розробленій теорії, побудованої на системі послідовних логічних цілей. Замість цього інтервенції урядів рефлективні за своєю природою, носять епізодичний характер і є реакцією переважно на короткострокові проблеми. Крім того, наголошується консерватизм у виробленні політики, виразне небажання скільки-небудь значно відходити від сформованого порядку речей. Це означає, що в новій політиці чітко відчувається дух колишніх політичних дій і ні про які радикальні нововведення не йде й мови. Нарешті, автор називає процес вироблення політики корективним, маючи на увазі, що вирішувати виявлену проблему раз і назавжди політики не наважуються, а спектр їх діяльності обмежується врегулюванням проблем по мірі їх виникнення.

Даний підхід до процесу вироблення та ведення політичної діяльності оцінюється як переважно дескриптивний. Мається на увазі, що ним тільки описуються процеси і не пропонуються шляхи ухвалення рішень. До переваг підходу відносять облік політичного середовища, в рамках якої виробляється державна політика. Одне з висунутих Ліндблюмом пояснень інкременталізму виражено словами «перепалка однодумців», що має на увазі постійний торг політиків один з одним, в тому числі за дефіцитні ресурси, в поєднанні з політикою взаємних поступок. Переговорний процес призводить до вимушеного пом'якшення найбільш радикальних позицій заради отримання підтримки в реалізації більш помірних програм.

Высшее образование в США можно получить в колледжах и университетах. Мы можем предложить Вам такие программы обучения... подробнее 


Статистика
0  
Всього матеріалів 4362
0  
Всього коментарів 13
0  
Користувачів 83
Наші партнери
Оновлення new
  • Особи, які можуть та не можуть бути представниками в суді
  • Особи, які можуть бути представниками: адвокат; законний представник. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
  • Міністерство освіти і науки України змінило правило вступу до вищих навчальних закладів
  • По-перше, у 2019 році МОН збільшить пільги для учасників бойових дій. По-друге, МОН затвердило нові норми вступу на бакалаврат та
  • Законні представники у цивільному процесі
  • Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких
  • Види представництва у цивільному процесі
  • ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі
  • Умови, які необхідні для здійснення функцій представника у цивільному процесі
  • Для того, щоб відбулося процесуальне представництво, повинно бути дотримано низку умов: такі особи мають бути правоздатні та дієздатні, тобто, не
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?