Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Поведінка людини у натовпі під час масових заходів

Поведінка людини у натовпі під час масових заходів

1. Щоб не загинути у натовпі, краще правило — не потрапляти в нього або обминути його. Якщо це не можливо, в жодному випадку не рухатись проти натовпу.

2. Пам’ятайте, що найнебезпечніше — бути затиснутим і затоптаним у тисняві.

3. Люди у паніці не помічають тих, хто перебуває поруч. Кожен думає про особистий порятунок. Люди пориваються вперед, до виходу. Найбільша тиснява буває в дверях, перед сценою, біля арени тощо.

4. Тому, входячи в будь-яке приміщення, треба звертати увагу на запасні та аварійні виходи, і знати, як до них добратися.

5. Не наближатися до вітрин, стін, скляних дверей, до яких можуть притиснути і таким чином травмувати. Якщо натовп захопив — не чинити йому опір. Потрібно глибоко вдихнути, зігнути руки у ліктях, підняти їх, щоб захистити грудну клітку. Неможна тримати руки у кишенях, чіплятися за щось руками — їх можуть зламати. Якщо є можливість, потрібно застебнути одяг. Високі підбори можуть коштувати життя, так само, як і розв’язаний шнурок. Потрібно викинути сумку, парасольку тощо. Якщо щось впало, ні в якому разі не можна намагатися підняти — життя дорожче.

6. Головне завдання в натовпі — не впасти. Якщо вас усе ж збили з ніг і ви впали на землю, необхідно спробувати звернутися клубком і захистити голову руками, прикриваючи потилицю. При будь-якій можливості треба спробувати встати на ноги.

7. З метою запобігання небезпечним ситуаціям під час проведення масових заходів рекомендується створення так званих груп порятунку. Основне їхнє завдання — своєчасне й оперативне реагування на раптові запити присутніх і недопущення панічних настроїв.

Заводи, фабрики, служби забезпечення міста

Сучасне виробництво часто не може діяти без використання хімікатів, кислот та інших отруйних речовин. За різних обставин на заводі може статися аварія, і небезпечні речовини загрожуватимуть життю людини. Наприклад, на території Львівської області є 39 хімічно небезпечних об’єктів і найнебезпечніші з них — Новороздільське підприємство “Сірка”, Сокальський завод хімволокна, м’ясокомбінати та холодильники Львова, Дрогобича, Стрия.

У північно-східній частині області зони можливого радіаційного зараження створюють Рівненська та Хмельницька АЕС. Унаслідок того, що техніка на підприємствах старіє і зношується (ступінь зношування на більшості підприємств становить 80—85 %), на території

Львівщини існує цілком можлива небезпека виникнення складної техногенної ситуації.

Щорічно в Україні утворюються 5 млн. м3 побутових відходів, тобто 0,8 м3 на одного жителя. Ці відходи складуються в 670 сміттєсховищах, з яких 80 % не обладнані системами захисту від забруднення ґрунтів, води і повітря.

Сповіщення про хімічне зараження

Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і небезпеку хімічного зараження, потрібно:

— одягнути засоби індивідуального захисту (найпростіші з них — протигаз, респіратор, ватно-марлева пов’язка, плащ, накидка), перейти у найближче сховище, згодом, якщо можливо, залишити район аварії;

— якщо відсутні засоби індивідуального захисту, немає поблизу сховища і вийти з району аварії неможливо, залишатись у приміщенні, ввімкнувши радіо — чекати повідомлень штабу цивільної оборони;

— щільно зачинити вікна і двері, вентиляційні люки. Залишаючи квартиру, вимкнути джерела електроенергії, взяти із собою особисті документи та необхідні речі, одягнути ватно-марлеву пов’язку, накидку чи плащ, гумові чоботи;

— виходити із зони хімічного зараження у бік, протилежний напрямку вітру. Уникайте переходу через тунелі, яри, балки — у низьких місцях вища концентрація сильнодіючих отруйних речовин. Якщо є підозра на ураження, необхідно виключити будь-які фізичні навантаження, багато пити (чай, молоко тощо) і звернутися за допомогою до медичного працівника.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+