Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Філософія (Шпаргалки)


Структура логічного вираження дійсності. Розсудок і розум


Логічне мислення – це здатність людини точно і послідовно не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях та вміння викривати логічні помилки. Правильне міркування – це міркування, в якому одні думки, висновки з необхідністю випливають з інших думок – засновків. Закон мислення (чи логічний закон) – це необхідний суттєвий зв'язок думок в процесі міркування. Процес мислення: правильна орг-ція даних, застосування придатного методу аналізу.

Структура логічного мислення за Гегелем:

  1. розсудок (базкується на таких принципах незмінність, подібність, спостереження за зовнішніми чинниками)
  2. розум негативний (базується на таких принципах мінливість, відмінність, спостер., внутріш.чинники)
  3. розум позитивний (об’єднує у собі всі принципи незмінність, тотожність, мінливість, відмінність, це і є діалетика).

Розсудок (за Гегелем) – перша форма понятійного, логічного, нечуттєвого знання, яке побудоване за правилами формал. логіки і виключає суперечності. Під розсудковим він розумів наукове і буденне знання. Це знання обмежене. Його істина залежна від обставин. Н-д: паралельні прямі не пересікаються втрачає істинність в неЕвклідовій геометрії, а судження дощ іде, як тільки дощ припиниться. Філософія прагне до абсолют знання, до безумовної істини, вона не може задовольнитись такими конечними істинами, вона прагне вийти за межі розсудку. Розум що прагне до безкінечної, абсолютної істини у концепції Гегеля не заперечує розсудок, а утримує його знання, включає його в себе, розум взагалі не має іншого джерела знання крім розсудку. Але він по своєму інтерпретує істинне розсудку, приводить це знання в рух, знімає його однобокість, вибудовує на його основі цілу с-му.


Категорія: Філософія (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter