Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Геополітика (Шпаргалки)


Принцип «географічного детермінізму» та його вплив на виникнення та розвиток геополітики


Появі геополітики передувало тривале дослідження ролі географічного фактора в житті суспільства. Сучасна геополіти­ка спирається на ідеї географічного детермінізму згідно з якими, розвиток людства багато в чому визначається географічними фактора­ми, а встановлення державних кордонів ґрунтується на праві сильного.

Географічний детермінізм зародився в античні часи. Думки, що пов'язують ступінь розвитку держав і цивілізацій з особливостями їх географічного положення, клімату та ґрунтів, знаходимо у працях Платона, Арістотеля, Демокріта, Епікура, Гіппократа, Фукідіда.

Древні греки спочатку поділяли відомий їм світ відповідно до кліматичних умов. Філософ Парменід висунув теорію п'яти температурних зон — жаркої, двох холодних і двох проміж­них. Виходячи з цієї теорії, Аристотель вбачав у заселенні гре­ками проміжної зони причину їхньої силової переваги над ін­шими народами.

Пізніше географічні концепції античності враховували фактор Суші й Моря як найважливішу характеристику дер­жав.

Античні уявлення про роль географічного фактора в роз­витку суспільства зустрічаються у працях арабського істори­ка Ібн Хальдуна (1332-1406). Він надавав першорядного значення впливу природних умов на історію і соціально-по­літичне життя, особливо підкреслюючи при цьому значення кліматичних умов. Відповідно до теорії історичних циклів Ібн Хальдуна у країнах з помірним кліматом найбільш ак­тивною силою є кочівники, які фізично і морально перева­жають осіле населення, особливо городян. Тому вони періо­дично захоплюють країни з осілим населенням і засновують великі імперії з деспотичною формою правління. Через три- чотири покоління вони втрачають свої переваги, і нові хви­лі кочівників нападають на ці країни, встановлюючи в них своє панування і розпочинаючи тим самим черговий цикл історії.

Важливим етапом у розвитку ідей географічного детермі­нізму стала епоха Великих географічних відкриттів. Фран­цузький учений Ж. Боден розглядав географічні фактори як одну з найважливіших детермінант державного устрою. Серед географічних факторів у якості найбільш значущого він виділяв клімат. Дії клімату припису­валася фізична перевага північних народів над південними і гірських над долинними.

Проблема впливу географічних факторів на політику зай­мала істотне місце в роботах Ш. Монтеск'є, який намагався пояснити характер, вдачі і звичаї народів, їх господарський і політич­ний лад географічними умовами, особливо кліматом.

У XIX ст. прихильники географічного детермінізму аналі­зували вплив на громадське життя не тільки клімату, а й усієї сукупності умов географічного середовища, тран­спортних магістралей та ін.

Географічний детермінізм став теоретичною основою геополітики, яка базується на ідеї визначального впливу особливостей географічного простору на зовнішню політику держав. Геополітика як окрема наука стала формуватись у другій половині XIX ст., тобто задовго до того, коли у 1916 р. цю назву запропонував у праці "Держава як форма життя" Р. Челлен, який вважав, що вона є наукою "про державу як географічний організм, втілений у просторі". Держава розглядається не як адміністративно-правнича структура, а як просторовий організм, який постійно бореться за існування серед подібних до себе. Тобто геополітика вивчає "відносини між просторово-географічними одиницями: країнами, регіонами, континентами".

Географічне положення, конфігурація держави, узбережжя, доступ до моря, розміщення природних багатств, гідрографічна мережа, комунікаційна система (конфігурація), характер кордонів, густота і якість заселення — все це впливало і впливає на політику народів і держав.



Категорія: Геополітика (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter