Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Геополітика (Шпаргалки)


Національна безпека та права людини


У Законі України «Про основи національної безпеки» це поняття «національна безпека» визначено як "захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам”.

Іншими словами, національна безпека – це міра реального рівня прав і свобод членів людського співтовариства (громадян) відповідної цьому співтовариству держави.


Об’єктами національної безпеки є:

- людина і громадянин — їхні конституційні права і свободи;

- суспільство — його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси;

- держава — її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

 

Суб’єктами забезпечення національної безпеки є:

- Президент України;

- Верховна Рада України;

- Кабінет Міністрів України;

- прокуратура України;

- місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;

- Збройні Сили України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;

- громадяни України, об’єднання громадян.

 

Національна безпека та права людини є категоріями, що знаходяться у діалектичному зв’язку, і як парні діалектичні категорії знаходяться у єдності та протилежності. З одного боку, права людини можуть обмежуватись, виходячи з вимог національної безпеки та публічного інтересу, з іншого боку, національна безпека спрямована на встановлення режиму належної, ефективної реалізації суб’єктивних прав кожного окремого громадянина.

Права і свободи особистості виступають сьогодні в якості одного із найважливіших об'єктів політики національної безпеки. Фіксуючи реальну захищеність і гарантуючи права і свободи особи в конкретному співтоваристві, права людини можуть виступати як гуманістичний орієнтир розвитку не лише держави в цілому, але і сформованої в країні системи національної безпеки.

Одні автори під правами людини розуміють соціальні можливості користування елементарними благами (їжа, одяг, житло, нормальний відпочинок, освіту, недоторканість особи і т.д.), які існують незалежно від їх державного визнання. Інші фахівці вважають, що права людини - це соціальні можливості, визнані законом, за порушення яких застосовуються санкції з боку держави. У першому випадку права людини розглядають як соціальну категорію, а у другому - як юридичну.

Права людини найтіснішим чином пов'язані з їх безпекою. За сучасною класифікацією ООН забезпечення прав людини в будь-якій країні має здійснюватися в наступних сферах її безпеки:

економічна безпека,

продовольча безпека;

безпеку для здоров'я;

екологічна безпека;

особиста безпека;

громадська безпека

політична безпека.



Категорія: Геополітика (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter