46. Теорія мондіалізму (Фукуяма)


Теорія мондіалізму (Фукуяма)


Мондіалізм - це геополітична ідеологія злиття всіх держав і народів в єдине планетарне формування і створення «Світового Уряду». Ця ідеологія передбачає знищення расових, релігійних, етнічних, національних і культурних меж.

Причому мондіалізм другої половини ХХ ст. передбачав два варіанти розвитку подій: або повну перемогу Заходу над Сходом в їх геополітичному протистоянні (що передбачало руйнування Радянської держави та комплексну трансформацію її союзників на основі західних цінностей), або конвергенцію двох ідеологічних таборів в життєздатну комбіновану конструкцію. Реалізувався перший варіант. Зосередження геостратегічної влади Заходу в руках Сполучених Штатів своїм результатом мало перетворити цю країну в «штаб мондіалізму».

Новою версією мондіалізму після руйнування Варшавського блоку, країн Східної Європи стала концепція "кінець історії". Її автором є американський вчений і політик Френсіс Фукуяма. У 1989 р. він опублікував статтю "Кінець історії", а в 1992 р. - книгу з цією ж назвою. Соціальний контекст книги зводиться до того, що Захід спроможний наполягати на "правильності своїх моральних, політичних і економічних стандартів поведінки щодо навколишнього світу". Така переконаність базується на інтелектуальній традиції теорії модернізації, яка в своїй основі будувалася на посилках західного домінування й формулювала вельми етноцентристські висновки та рекомендації щодо локальних незахідних культур.

У відмінності від реалістів Фукуяма - прихильник глобального ліберального капіталізму західного зразка: "Те, свідками чого ми, ймовірно, є, є не просто кінець холодної війни чи закінчення будь-якого періоду післявоєнної історії, а кінець історії як такий: тобто, кінець ідеологічної еволюції людства і універсалізації західної ліберальної демократії як остаточної форми людського правління".

Саме цінності Заходу підлягають глобальному розповсюдженню, - неважливо, вітається це іншими учасниками міжнародної системи чи ні. Фукуяма розглядає незахідні світи як майбутню проекцію західних цінностей.

Автор концепції "кінець історії" вважає, що "незапад" не здатний внести творчий внесок у світовий розвиток; його долею залишається лише терпляче й пасивне очікування свого поглинання Заходом.

З падінням СРСР пов'язано закінчення історії і початок особливого планетарного існування, яке проходитиме під знаком Ринку і Демократії, які об'єднають світ у злагоджену раціонально функціонуючу машину.

Такий Новий Порядок, хоча і заснований на універсалізації чисто атлантичної системи, виходить за рамки атлантизму, і всі регіони світу починають переорганізовуватись за новою моделлю, навколо її найбільш економічно розвинених центрів.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
1  
Користувачів 271
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Якою пошуковою системою Ви користуєтесь ?