Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Геополітика (Шпаргалки)


Південна Євразія в стратегії США


Інтереси США в Південній Азії, що стануть основою південноазійської політики демократичної адміністрації, можна умовно поділити на три групи:

інтереси, пов'язані з протидією загрозам національній безпеці;

інтереси, пов'язані з намаганнями зберегти своє домінантне положення у глобальній системі міжнародних відносин і особливий статус в Азії;

інтереси, пов'язані з ідеологічними цінностями, на яких ґрунтується політична культура США і які пропагуються ними у світі.

Інтереси безпеки забезпечуються боротьбою з міжнародним тероризмом та протидією розповсюдженню ядерної зброї. В інтересах домінування США підтримує партнерські відносини з Індією, розвиває економічну співпрацю з державами регіону та зберігає військову та політичну присутність у Південній Азії. Нарешті ідеологічними інтересами є сприяння демократичному розвитку південноазійських держав та забезпечення дотримання прав людини у регіоні.

Пріоритетом політики США у боротьбі з тероризмом у південноазійському регіоні є забезпечення стабільності уряду Афганістану і зміцнення контролю уряду та сил НАТО над територією країни. Головним засобом досягнення такої мети адміністрація вбачає розширення воєнних операцій проти Талібану та Аль–Каїди

Безпосередньо пов'язаний з американською політикою в Афганістані розвиток відносин США з Пакистаном, який завдяки тісним зв'язкам з Афганістаном та особливостям географічної конфігурації регіону з початком операції в Афганістані став головним союзником США у боротьбі з міжнародним тероризмом.

Нерозповсюдження ядерної зброї є традиційним пріоритетом американської політики. У Південній Азії головною загрозою для США є подальше розповсюдження ядерної зброї від Індії та Пакистану. Послідовна політика Індії у ядерній сфері, існування у цій країні системи експортного контролю, а також потреби зміцнення позицій в Азії зумовили фактичне визнання ядерного статусу Індії з боку США. Визнання США ядерного статусу Пакистану має менш офіційний характер, проте сприяння у створенні системи експортного контролю в цій країні можна розглядати як важливий елемент визнання США ядерного статусу Пакистану.

На сучасному етапі найреальнішими загрозами ядерного розповсюдження для США є передача ядерних технологій від Пакистану до недружніх щодо Вашингтона держав через «мережу розповсюдження А. К. Хана», а також втрата Пакистаном контролю над власним ядерним арсеналом з можливістю отримання його компонентів радикальними ісламістами. В обох випадках Пакистан є джерелом загрози як держава з потенційно слабким контролем над ядерним арсеналом.


 

Нова військова доктрина, «ядерні ініціативи» США та еволюція НАТО 


Країни-члени НАТО: 

4 квітня 1949 – Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Франція.

18 лютого 1952 Греція, Туреччина

6 травня 1955 Німеччина

30 травня 1982 Іспанія

12 березня 1999 Польща, Угорщина, Чехія

2 квітня 2004 Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія

1 квітня 2009 Албанія, Хорватія



Категорія: Геополітика (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter