Формування перших українських партій на західноукраїнських землях


Формування перших українських партій на західноукраїнських землях


Перші українські політичні партії з’явилися в Галичині. В жовтні 1890 р. у Львові було створено Русько-українську радикальну партію (РУРП). Ініціаторами її створення були І. Франко та М. Павлик. Під впливом ідей М. Драгоманова вони перейшли на позиції «наукового соціалізму».

У 1895 р. до програми було включено положення, що найповніше ідеї соціалізму можна реалізувати в рамках незалежної української держави, а в найближчій перспективі – у межах повністю автономної провінції Австрійської імперії. У програмі також ставились вимоги передачі селянам якомога більше землі. Декларувалася колективна організація праці й колективна власність на засоби виробництва.

Партія видавала для селян газети «Хлібороб» і «Громада». Для пропаганди було створено серію брошур під загальною назвою «Радикальна тактика» (І. Франко). Незважаючи на наполегливу працю партія так і не отримала широкої підтримки. Проти неї було налаштоване духовенство, яке заблокувало партії доступ до селянства.

У 1899 р. зявляється Українська соціал-демократична партія (УСДП), яку заснували М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський.

Основна мета створення цієї партії – відстоювання інтересів українського робітництва. У національному питанні виступала поборником політичної незалежності України.

У 1899 р. утворюється Українська Національно-демократична партія (УНДП), яка стала наймасовішою і найвпливовішою партією. До неї увійшли народовці, незадоволені «новоерівськими» компромісами, та радикали, які відмовлялися від соціалістичної ідеології на користь національної ідеї.

Засновники: В. Будзиновський, Ю. Романчук, К. Левицький та Є. Ливицький, В. Охримович.

У своїй програмі УНДП проголошувала головну мету – соборність і незалежність України.

В інших питаннях це була типова ліберальна партія, яка прагнула уникати гострих соціальних питань. Під її впливом знаходилась «Просвіта» та інші організації й установи.

Отже, в результаті зростання політичної сили українофілів у Галичині слабнув вплив русофілів, які здавали свої позиції як на організаційному, так і на політичному рівнях. У виборах 1913 р. до галицького сейму було обрано 30 українофілів і лише 1 москвофіл.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 109
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?