Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Історія політичних і правових вчень (Шпаргалки)


Т. Пейн про природні права людини й народу


В основі політичних поглядів Пейна лежало демократичне трактування доктрини природного права. Він розрізняв природні та громадянські права людини. Природні права властиві людині від природи, за правом її існування. До природних прав Пейн відносив свободу слова, друку, совісті, рівність, щастя та ін. Цими правами людина володіла вже в природному стані, який був, на його думку, історичним фактом.

Після утворення суспільства і держави люди передають частину своїх природних прав їм. Це, на думку Пейна, ті права, що їх людина не може захистити своєю владою. До таких прав він відносив право власності - право набувне, а не природне. З цього випливало, що у природному стані не було приватної власності на землю, що вона з?явилася з переходом до хліборобства, що разом із нею виник поділ людей на багатих та бідних. Пейн вважав, що за своєю природою всі люди рівні. На цій підставі він іще в 1775 р. виступив проти рабства і вимагав звільнення рабів.

На основі природного права створюється громадянське право, яке належить людині як членові суспільства і яке не повинно суперечити природним правам людей.

Держава, за вченням Пейна, виникає слідом за об?єднанням людей у суспільство. Вона утворюється людьми за суспільним договором. Тому верховна влада в державі повинна належати всьому народові. З цієї ідеї народного суверенітету мислитель висував право кожного народу встановлювати будь-яку форму правління, а утворення законодавчої влади народом він оголосив природним невід?ємним правом народу.

З положення про те, що джерелом влади є народ і що він сам утворює законодавчі органи, Пейн вивів право народу на повстання, якщо це правління не відповідає його інтересам.


Категорія: Історія політичних і правових вчень (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter