Зарубіжна соціологія в ХІХ і в першій пол. ХХ ст.


Зарубіжна соціологія в ХІХ і в першій пол. ХХ ст.


Із середини ХІХ починається другий історичний етап становлення соціології - академічний, який завершився в другій пол. ХІХст. Він представлений плеядою відомих учених, таких, як: О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс, Е. Дюркгейм та ін. У цей період нова наука набуває своєї назви – соціологія. Зусиллями цих мислителів у загальних рисах був окреслений предмет соціології, сформульовано її закони, пояснено фундаментальні категорії соціології.

Нову сторінку в становленні соціологічної думки відкрив Огюст Конт. Його часто називають батьком соціології, оскільки саме він вперше замислився над застосуванням наукового підходу до вивчення суспільства, заснованого на спостереженні і експерименті. Він вважав, що за допомогою науки можливо знайти ті приховані закони, що управляють суспільством.

Соціологія — це загальна наука про структуру суспільства і закони його розвитку.

Після смерті Конта соціологія все більше і більше завойовує статус самостійної науки. Велика заслуга в цьому належить Емілю Дюркгейму, який був творцем концепції "загальної" свідомості, згідно з якою суспільство — це єдиний організм, де діяльність окремих осіб, груп, верств і т. д. настільки тісно пов'язана, що ми можемо лише умовно розглядати структурні елементи цього організму. Він вважав, що основним "цементуючим" чинником суспільства повинно стати право.

Герберта Спенсера вважають засновником органічної школи в соціології. Спенсер проводив аналогії між живим організмом і суспільством, наприклад:

  • суспільство як біологічний організм протягом тривалого періоду свого існування росте, збільшується в об'ємі;
  • у процесі зростання суспільства його структура ускладнюється так само як ускладнюється структура організму в процесі біологічної еволюції.

Принципову відмінність суспільства від біологічного організму Спенсер вбачав у тому, що в живому організмі елементи існують заради цілого, а в суспільстві — навпаки.

Згідно теорії Карла Маркса, кожне суспільство поділяється на два головних класи: експлуататорів (власників засобів виробництва) й експлуатованих (тих, хто не мав такої власності).

Він виділяв п'ять основних суспільно-економічних формацій: первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну і комуністичну. Перехід від однієї до іншої відбувався завдяки наростанню економічних суперечностей у межах кожної з цих формацій, а вирішувалися ці суперечності внаслідок класової боротьби пригнобленого класу проти експлуататорів: рабів проти рабовласників, кріпаків і залежних селян проти феодалів, пролетарів проти капіталістів.

Кожна наступна суспільно-економічна формація є досконалішою за попередню. Тому Карл Маркс не вбачав у конфліктах зла, а тільки "мотор" поступу: "Революції — локомотиви історії".

Вплив Маркса на соціологію є відчутним і сьогодні. Хоча його погляд про визначальний вплив на суспільство економічних чинників не завжди схвалювався, але більшість соціологів визнає їх дуже важливими у суспільному житті.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4282
0  
Всього коментарів 0
1  
Користувачів 27
Наші партнери
Оновлення new
  • Умови застосування видачі або передачі злочинця
  • Підставою видачі  є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке відповідно до законодавства України та законодавства запитуючої держави є
  • Універсальний принцип закону України про кримінальну відповідальність
  • Космополітичний (універсальний ) принцип передбачають поширення чинності кримінального законодавства України на суспільно небезпечні діяння, вчинені
  • Реальний принцип закону України про кримінальну відповідальність
  • Реальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність засновується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, сутність
  • Територіальний принцип закону України про кримінальну відповідальність
  • Територіальний принцип  випливає із суверенітету держави, влада якої поширюється на всю її територію. Особами, які вчинили злочин на території
  • Особливості регламентації за кримінальним правом України перейняття кримінального провадження
  • Україна може перейняти кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України та іноземців,
Коментарі
Інформація
Голосування
На якому ти курсі ?