Соціологія в Росії в ХІХ ст. і на початку ХХ ст.


Соціологія в Росії в ХІХ ст. і на початку ХХ ст.


Соціологічна думка в Росії з середини та кінця XIX - початку XX ст. представлена багатьма напрямами, що відображають складний спектр суспільно-політичних течій, які існували на той час.

Спочатку вона формувалася як філософія історії (перша половина XIX ст.). На передній план висувалися соціальні теорії, де перепліталися соціально-філософські та соціологічні елементи. І тільки на межі ХІХ-ХХ ст. з'являються вже чисто соціологічні теорії. Російська соціологія часто-густо зосереджувалася на проблемі необхідності, бажання чи небажання капіталістичної еволюції країни за європейською (західною) моделлю. Переважна більшість соціологів, розробляючи теоретичні моделі, так чи інакше, мали на увазі "російський шлях" розвитку. Водночас у суспільстві відчувалася наявність певної "російської ідеї", "духу народу", що знаходило свій вияв і в соціології. Російські соціологи прагнули не тільки описати характерні риси народу соціологічною мовою, а й намагалися змоделювати варіанти російського розвитку.

Своєрідність соціального мислення в Росії та його розвиток (характер, темпи) закладені були самою російською дійсністю. Перш за все, це відповідний стиль мислення, в якому домінували: релігійний догматизм, тоталітарність, апологея державності, низький рівень просвіти тощо.

З кінця XIX ст. російські соціологи брали активну участь у міжнародних конгресах, засіданнях і т. ін. Серед них П. Лілієнфельд, М. Ковалевський, П. Сорокін обиралися навіть президентами міжнародного інституту соціології.

З початку XX ст. все більше наростав процес інституалізації соціології, відкриття секцій з соціології, засновуються соціологічні товариства, виникають кафедри, запроваджую наукові ступені з соціології. У 1901 p. Е. Де Роберті і М. Ковалевським була створена в Парижі "Російська школа суспільних наук", де обов'язковим предметом була соціологія. Все це та інші факти свідчили про міжнародне визнання російської соціології.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 138
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Як часто ти відвідуєш Studies.In.Ua ?